Актуальність екологічного фактору в соціальній роботі
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
Шлях розвитку сучасного суспільства зорієнтований на постійне збільшення виробництва і споживання природних ресурсів, що спричиняє глобальну екологічну кризу, яка може бути одним із джерел стресу сучасної людини. Показано, що формування нового способу взаємин людини, техніки й природи є одним із завдань сучасної соціальної роботи. Актуальність теми зумовлена глобальністю екологічної проблеми й розширенням сфери екологічного знання на сучасну соціальну роботу, а також потребою формування життєво-ціннісних орієнтацій, зокрема відповідальному й гуманному ставленню як до природи, так і до людини. Доводиться, що саме звернення соціальних працівників до екологічної теорії було зумовлено життєвою необхідністю, коли увага зосереджувалася на проблемі взаємодії людини з навколишнім природним середовищем. Більшість соціальних теорій орієнтувались на особистість, вважаючи природу лише середовищем життєдіяльності людини, проте екологічна теорія наголошує і на цінності природного середовища, і на його взаємозв'язках з людиною, при цьому людина своєю практичною діяльністю змінює природне середовище, а довкілля, своєю чергою, позитивно впливає на людей. Зважаючи на це, доведено необхідність принципово нових підходів, зокрема екологічного, до соціальної роботи. Розглянуто соціально-філософську ретроспективу екологічного фактору в соціальній роботі. Вона не просто має інформувати про стан речей, а навчати соціальних працівників дієвим засобам протидії екологічно-кризовим явищам. Ці питання підпорядковані тому, щоб соціальна робота набувала соціально-гуманістичного спрямування і саме через екологічні знання, які в процесі соціальної роботи орієнтувалися б на абсолютну цінність природи. Відповідно соціальна робота прогресуватиме, коли вона розвиватиметься на засадах філософії освіти і враховуватиме інтереси особистості як природної істоти.
Authors and Affiliations
Natalia Anatska
Модернізація православ’я Миколою Бердяєвим та проблема тлумачення екзистенціальної природи духовного
У статті розглядається проблема концептуального визначення методологічних та ідейних підвалин екзистенціальної діалектики М. Бердяєва, яка світоглядно трансформувала православ’я, а також інтерпретація ним екзистенціально...
Ідея Суб’єктивної доби у соціальній філософії Шрі Ауробіндо
У статті запропонований аналіз концепції Суб’єктивної доби у соціальній філософії Ауробіндо. Ауробіндо стверджує що відкриття індивідуальним вільним розумом універсальних законів щодо яких індивід є мало не побічним явищ...
Принцип «подтвержденного диалога» как методологический принцип теологии общения
Исследуется принцип «подтвержденного диалога» как один наиболее существенных принципов теологии общения в ее диалогичном варианте. Обосновывается тринитарная основа этого принципа, его укорененность в парадигме пер...
Формирование понятия рефлексии как механизма самоорганизации идентичности в античной философии
Формирование рефлексии как схемы мышления и триггера практического действия в древнем мире было важным фактором возникновения феномена «осевого времени» (К. Ясперс). В этот период возникли мораль как рефлексия и рег...
Основные аспекты этнизации византийской культуры на киеворусском поприще
В статье раскрываются особенности становления христианства на киеворусских землях показано, что оно еще долгое время было лишь внешней религией Киевского государства, которое, с одной стороны, стремилась стать равноценно...