БЛАГОДІЙНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ АКСІОСФЕРИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 12, Issue
Abstract
Метою роботи є характеристика благодійності як складової громадянського суспільства, що розвивається на основі принципу гуманізму в сучасному суспільстві. Методологія статті ґрунтується на комплексному дослідженні в діалектичній взаємодії тріалогу одиничного, особливого та загального, що дало можливість розглянути окремі явища в розвитку та взаємозв’язку, єдності та протиріччях, зокрема під час вивчення та аналізу окремих понять. З метою уявного відходу від несуттєвих властивостей зв’язків, які характеризують окремі поняття, з одночасним виділенням їх найважливіших рис було використано метод абстрагування та індукції. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше було окреслено взаємозв’язок методологічних підходів та різнопланових практичних версій розвитку благодійності та життєздатностей громадянського суспільства на основі гуманістичного принципу. Розроблена та запропонована до використання ієрархічна піраміда благодійності, критеріями розміщення елементів якої є створення найбільш сприятливих умов для практичного розвитку людини в цілому та її гуманістичних якостей зокрема, що співставлється та є прямозалежною з пірамідою потреб А. Маслоу. Введено та розтлумачено поняття «активна благодійність» як діяльність, що комплексно вирішує проблеми соціального характеру. Висновки. Благодійність, як інституційна та ресурсна складова громадянської діяльності, виступає одним із практичних шляхів побудови суспільства на принципах гуманності, Однак, не всі форми благодійності є однаково ефективними. Представники активної благодійності, найвищого щабля ієрархічної структури благодійності, є фінансово-стабільні, свідомі особистості, що безпосередньо виступають практиками гуманізму та є найбільш результативними.
Authors and Affiliations
M. M. Zhytnyk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP259061
- DOI 10.15802/ampr.v0i12.119126
- Views 95
- Downloads 0
ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ НАСИЛЬСТВА
Мета. Для того, щоб послідовно розмежувати насильство, яке є завжди передусім руйнівною силою, та цивілізоване застосування сили, яке передбачає конструктивні, творчі цілі, необхідно дослідити основні можливі філософські...
Л. М. ТОЛСТОЙ У ПОШУКУ ДУХОВНОГО СЕНСУ ЛЮДИНИ
Ціль. Звернувшись до щоденників та публіцистичних творів Льва Толстого, вивчити зміст і метод його релігійно-етичних пошуків. Піддати сумніву коректність його тлумачення євангельського послання Христа. Теоретичний базис....
ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНЦЕПТУ «СУБ'ЄКТ» У КЛІНІЧНОМУ ДИСКУРСІ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
Мета роботи полягає у постметафізичній концептуалізації суб’єкта у клінічному дискурсі філософської антропології. Теоретичний базис дослідження поєднує засоби дискурсивної аналітики і загальні принципи історико-філософсь...
ОБРАЗ ПРИРОДИ ТА ЛЮДИНИ В ПРАКТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДЕКАРТА
Мета. Сучасна філософія позиціонує себе як практичну філософію, зосереджену на осмисленні морально-етичної проблематики та переосмисленні донедавна усталених технократичних концепцій як в теоретичному, так й історико-філ...
МОДУС СОЦИАЛЬНОЙ ЦЕЛОСТНОСТИ: ПРАКТИКА КОНСТРУИРОВАНИЯ ПРОДУКТИВНОЙ СО-БЫТИЙНОСТИ
Цель работы. Фокус анализа сосредоточен на поиске методологических оснований исследования феномена социальной целостности. Состояние концептуальной базы современной социальной теории, направленной на исследование феномен...