Дефініції і взаємозв’язок категорій топосу, хронотопу, локусів міста та їх предметна реалізація у міському тексті художнього твору
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 1, Issue 87
Abstract
Стаття містить розгляд просторових категорій топосу, локусів, хронотопу міста у структурі міського тексту. З’ясовано, що у міському тексті ієрархію складають просторові категорії у такому порядку: топос – хронотоп – локус. Топос міста – це значний просторовий континуум по відношенню до локусу і хронотопу міста, який окреслює тло розгортання достатньо широкої дії у часово-просторових рамках художнього твору. Хронотоп міста стає локальним елементом топосу міста, втілюючи ширше тло часово-просторових відношень на відміну від локусу, що складає переважно одне вузьке семантичне часово-просторове ядро будь-якого конкретного атрибуту міста. Хронотоп складає мікроструктуру з локусів і малих просторових образів, що стають його увиразниками. Локус міста означає локально опредмечену дію у часі, яка обмежена функціональними полями. Простежуємо в окремих випадках тісне співвідношення локусу і хронотопу міста у художньому творі, оскільки обидва поняття позначають гранично обмежений простір у часі і є компонентами топосу. Закономірним виявляється бінарне злиття термінів у поняття «локус-хронотоп» художнього простору, що означає поєднання локальних місць за дією і семантикою в один часово-просторовий континуум у складі семантичного ядра топосу. У статті досліджено, що міський текст стає домінантним репрезентантом відтворення простору міста, і теоретично визначено структурно-семантичні особливості функціонування топосу, локусів, хронотопу міста у художньому творі.
Authors and Affiliations
Д. Ю. Боклах
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542007
- DOI -
- Views 107
- Downloads 0
ЭКФРАСИС В СТРУКТУРЕ РОМАНА А.И. СОЛЖЕНИЦЫНА «В КРУГЕ ПЕРВОМ»
Стаття присвячена вивченню екфрастичних компонентів солженіцинського роману «В колі першому». Розглянуто підходи до вивчення екфрасісу у сучасному гуманітарному дискурсі. Екфрасіс, будучи репрезентацією у літературному т...
ФІЗІОЛОГІЧНІ АБЕРАЦІЇ В ОПОВІДАННІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА»
У статті досліджено особливості наративного конструювання гротескно-інверсованого дитинства в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Ф.С. Фіцджеральда. Дослідження здійснене із застосуванням наратологічного ме...
«БОЛЕЗНЬ ИЛИ РЕКЛАМА?» (К ВОПРОСУ О СВОЕОБРАЗИИ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ПОЗИЦИИ Л.Я. ГУРЕВИЧ)
У статті проаналізовано своєрідність естетичних позицій Л.Я. Гуревич, що проявилися в оцінці нових тенденцій в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ ст. Встановлено, що радянське літературознавство залишило поза ува...
МАГИЧЕСКИЕ РИТУАЛЫ В РОМАНЕ В.И. КРЫЖАНОВСКОЙ-РОЧЕСТЕР «ДОЧЬ КОЛДУНА»
Статья посвящена изучению магических ритуалов в романе В.И. Крыжановской-Рочестер «Дочь колдуна». Благодаря интересу публики к фантастике и мистицизму на рубеже XIX–XX веков в России исторические и оккультные романы писа...
ОБРАТНЫЙ ЭКФРАСИС В РОМАНЕ Д. РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»: МИР КАК ТЕКСТ
За ознакою оригінал – підробка (копія) у статті виділено кілька груп екфрастичних описів. У першу входять сфальсифіковані головним героєм роману Кордовін картини відомих живописців. До другої ми відносимо ро-боти самого...