Діагностика пневмонії у недоношених дітей грудного та раннього віку в практиці сімейного лікаря
Journal Title: Лікарська справа - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
Оскільки патологія дихальної системи посідає провідне місце у структурі захворюваності дитячого віку, пошук нових теоретичних даних та поширення клінічного досвіду сприяє фаховому зростанню лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики сімейної медицини. Дуже важливим є налагодження лікарського супроводу та збереження професійної пильності щодо спостереженням за дітьми грудного та раннього віку. Особливої уваги потребують передчасно народжені діти, оскільки часто симптоми морфо-функціональної незрілості і неврологічних порушень не дозволяють вчасно визначитися із соматичною патологією, що призводить до втрати часу і зволікання з встановленням клінічного діагнозу. Разом з тим частка дітей, народжених передчасно, залишається у межах 5 %, що вимагає адекватної та коректної тактики втручання лікарів первинного контакту. Поширюючи досвід спостереження та лікування немовлят і дітей раннього віку, автори прагнули визначити характерні ознаки перебігу цих періодів у передчасно народжених дітей, з’ясувати найбільш вагомі симптоми та анамнестичні дані, асоційовані маніфестацією інфекційно-запального ураження легень та визначити їхні діагностичні коефіцієнти (ДК) і загальну інформативність вищевказаних клінічних детермінант (j). Було проаналізовано дані спостереження за недоношеними дітьми основної групи з верифікованим, відповідно до вітчизняних стандартів діагностики і лікування, паренхіматозним ураженням легень та контрольної групи. У статті описано клініко-анамнестичні особливості перебігу пневмонії у недоношених грудного і раннього віку з терміном гестації ≥ 32 тиж. Визначено важливі клінічні детермінанти, що сприяють верифікації діагнозу сімейним лікарем. Вказано на зміни в органах і системах, які асоціюються з розвитком пневмонії у недоношених. Найважливіші клінічні детермінанти розвитку пневмонії у грудному та ранньому періодах життя дітей, народжених недоношеними, є: штучне вигодовування, порушення харчової поведінки, дихальні розлади, пасивне тютюнокуріння матерів, гіперплазія вилочкової залози.
Authors and Affiliations
O. V. Lysunets, N. V. Didyk
ДІАГНОСТИЧНА РОЛЬ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇЇ У РАННЬОМУ ПРОГНОЗУВАННІ ПАРАЕНДОПРОТЕЗНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КУЛЬШОВИХ ТА КОЛІННИХ СУГЛОБІВ
Протягом 10 років вивчали діагностичну роль трифазової остеосцинтиграфії (3-ф ОСГ) у ранньому прогнозуванні параендопротезних ускладнень у хворих з дегенеративно-дистрофічними та інфекційно-запальними захворюваннями куль...
Диференційований підхід до лікування дисбіозу товстої кишки у хворих після холецистектомії та порівняльна оцінка його ефективності
Наведено результати комплексного обстеження та лікування 180 хворих після холецистектомії. Виявлено високу ефективність комплексного лікування з використанням препарату L-аргініну L-глутамату в поєднанні з пре- та пробіо...
Лікарські помилки при діагностиці і лікуванні плевриту та синдрому плеврального випоту
Ґрутуючись на даних літератури, автори звертають увагу на труднощі діагностики захворювань плеври, більшість з яких супроводжується синдромом плеврального випоту. Оскільки плевральний випіт подразнює значну площу плеври...
Взаємозв’язок рівня асиметричного диметиларгініну з модифікованими і немодифікованими факторами серцево-судинного ризику, вираженістю атеросклеротичного ураження коронарних судин
Вивчали взаємозв’язок рівня асиметричного диметиларгініну (АДМА) з модифікованими і немодифікованими факторами серцево-судинного ризику та з вираженістю атеросклеротичного ураження коронарних судин. Під час дослідження в...
Сон и его нарушение: проблема нейропсихиатрическая или общесоматическая?
Наведено результати аналізу даних сучасної літератури, про сон та його порушення. Описано сомнологічні розлади згідно з існуючими критеріями, а також етіологічні фактори тапатогенетичні механізми формування даних порушен...