ЕКОНОМІЧНА ВЛАДА ЯК КЛЮЧОВИЙ ОБ’ЄКТ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН (ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ)
Journal Title: Економічна теорія та право - Year 2016, Vol 3, Issue 26
Abstract
Постановка проблеми. Україна відзначила 25-річчя своєї незалежності у складних політичних умовах. Однак одним із джерел оптимізму щодо життєздатності української держави є її національна економіка, що інтегрована в глобальну економічну систему і має певні параметри власної конкурентоздатності. Разом із тим слід визнати, що ефективність вітчизняного господарського механізму викликає дуже багато застережень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика економічної влади є доволі нерозкритим науковим питанням у його предметному контексті. Разом із тим кратологія як наука, предметом якої є влада як така, отримала увагу в роботах В. В. Желтова, В. Ф. Халіпова, В. Г. Ледяєва, Е. Вейнера, Ф. І. Шамхалова. Формулювання цілей. Основна мета цієї статті полягає в з’ясуванні феноменології самої категорії «економічна влада», системної природи її функціонування, виділенні типових суб’єктів економічної влади та їх зв’язку із відповідними категоріями господарського права. Виклад основного матеріалу. Як уявляється, економічна влада є самостійним базовим типом суспільної влади, що виникає та реалізується в межах економічної системи у відносинах між її суб’єктами, яким властивий особливий за характером, змістом та інтенсивністю вольовий вплив на економічну поведінку інших суб’єктів, на порядок функціонування економічних інститутів з метою використання приналежних переваг для забезпечення власних інтересів. Слід зазначити, що економічна влада, її властивості тісно «прив’язані» до функціональної природи суб’єктів – її носіїв, їх місця в самій економічній системі. І якщо в економічній системі створено дисбаланс на користь якогось одного типу економічної влади, то економічний розвиток країни відповідно буде спотвореним. У цьому сенсі механізм засобів державного макроекономічного регулювання є фактором другого порядку в проблемі забезпечення гармонійного та перспективного економічного розвитку країни. Але, кажучи про топографію такого розподілу економічної влади, слід ураховувати не тільки визначені її типи, але й інші критерії сегментації національної економіки. Отже, розподіл економічної влади можна визначити як одну з найважливіших функцій держави в економічній сфері, яка полягає в забезпеченні економічної багатоманітності, економічної конкурентності, економічного народовладдя та суверенітету держави, яка реалізується засобами економічної політики з метою встановлення відповідного балансу між основними носіями публічної та приватної, сукупної та одноосібної економічної влади в усіх найважливіших сегментах національної економічної системи, наслідком чого має стати досягнення такої внутрішньосистемної топографії економічних влад, за якою вони взаємодіятимуть у режимі стримувань і противаг. Режим стримувань і противаг між суб’єктами економічної влади може бути встановленим лише як наслідок створення відповідної моделі та механізму, по-перше, розподілу таких влад на окремі сегменти, щаблі тощо, по-друге, – встановлення балансу між ними, що виключає руйнівне домінування будь-якої з них у масштабі системи. Висновки. 1. Проблемою господарсько-правової науки та законодавства слід визнати необхідність визначення системи кваліфікаційних критеріїв господарських організацій – суб’єктів економічної влади. 2. Актуальним питанням господарсько-правової науки слід визнати розробку організаційно-правових форм для консолідації інших типів суб’єктів економічної влади – малого бізнесу, споживачів, власників прав на об’єкти промислової власності тощо. 3. Правової інституціоналізації не тільки на господарсько-правовому рівні, але на рівні конституційно-правового регулювання потребують поняття: «баланс економічної влади в економічній системі»; «розподіл економічної влади в економічній системі»; «економічне народовладдя». Коротка анотація статті Анотація. У статті поставлено проблему дослідження феноменології економічної влади, систематизації її суб’єктів та визначення конфігурації її розподілу як ключовий концепт взаємодії держави та суб’єктів економічних відносин, у першу чергу суб’єктів господарювання. Для господарських організацій наявність ознак економічної влади може бути пов’язана з певними параметрами економічної концентрації, з домінуючим положенням на ринку певних товарів та послуг, але може кваліфікуватись і без зазначених ознак. Особлива проблема вбачається у формуванні кола типів суб’єктів економічної влади, що пов’язані між собою системою економічних та правових зв’язків. Тому зроблено висновок, що саме конфігурація розподілу економічної влади в національному господарстві буде визначати наявність тих чи інших дисбалансів, а відтак і дисфункцій у національному господарському механізмі.
Authors and Affiliations
D. V. Zadyhailo
THE ECONOMIC AND LEGAL SUPPORT OF ENCOURAGEMENT OF THE CONSTRUCTION ACTIVITY
Problem setting. Depending on housing or industrial purposes, there are different peculiarities being inherent to encouragement of the economic activity in the construction area. Solution of the mentioned problem is of g...
ЮРИДИЧЕСКИЙ МАРКЕТИНГ: ОТ ТЕОРИИ К ПРАКТИКЕ
Раскрыто содержание концепции маркетинга в юридической сфере. Исследованы основные этапы становления юридического маркетинга в Украине. Проанализированы основные направления практической маркетинговой деятельности юридич...
ФУНКЦИИ УГОЛОВНОГО ПРАВА И ИХ СООТНОШЕНИЕ С ФУНКЦИЯМИ ЗАКОНА ОБ УГОЛОВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
Статья посвящена анализу роли и значения уголовного права для государства, общества и личности на современном этапе их развития. Обоснованы выводы, что уголовное право представляет собой особую отрасль права, с присущими...
Макро- та мікроекономічні критерії ефективності юридичного консалтингу
У статті обґрунтовано необхідність системного підходу до визначення соціально-економічної ефективності юридичного консалтингу як підприємницької діяльності з надання юридичних послуг та інституту правової економіки. Розк...
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН: ПОШУК СУЧАСНОГО СТАНДАРТУ
Постановка проблеми. Загальновідомою є акцентуація на конституційно-правових змінах, що мають забезпечити процес реформування суспільного життя в Україні після Революції Гідності. Це питання судової реформи, прозорості м...