ЭТНОЛИНГВИСТИКА ОБРЯДА ПЕРЕДАЧИ КУРИЦЫ НАД МОГИЛОЙ У БУЛАЕШТСКИХ УКРАИНЦЕВ И ЕГО ВОСТОЧНОРОМАНСКИЕ И СЛАВЯНСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ: ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2017, Vol 1, Issue 1
Abstract
В погребальной традиции украинского села Булаешты (Орхейский р-н, Республика Молдова) очень заметное место занимает обряд передачи двух кур (любого цвета) через еще незакрытую могилу (с опущенным в нее покойником). Кур передают двум мужчинам, копавшим могилу. И передают обязательно женщины – родственницы умершего. Крайне любопытна семантика этого обряда: кур дают, чтобы они «своими лапами разгребли землю с могилы, когда будет конец света, и умершего призовут на Страшный суд». Поэтому курам обязательно развязывают ноги, которые до этого были спутаны. Важно, что куры ни в коем случае не могут быть заменены петухами. Равно как в этом ритуале строго запрещены и другие птицы/животные вместо кур (и вместе с ними). Единственным исключением, при отсутствии кур, могут быть две рыбы (обязательно – с головой; но почему и почему именно рыба – традиция уже не объясняет). И через семь лет после смерти покойного во время панихиды также обязательно дается «за поману» одна курица (которая и в этом случае может быть заменена исключительно рыбой). Ближайшие аналогии булаештской традиции известны в восточнороманской среде, а также в отдельных славянских групп (прежде всего – на Буковине; также у северорусских (О. В. Голубкова) и у сербов Крайны). Вместе с тем ряд ключевых характеристик (мотивация обряда «разгребанием курами могилы»; запрет на замену курицы петухом; рыба как единственная возможная замена курицы; и др.) резко отличает булаештскую традицию как от восточнороманской (включая соседние молдавские села), так и от ее славянских аналогов. И представляется, что именно булаештская традиция лучше сохранила архаику этого обряда – как в его содержании, так и в семантике.
Authors and Affiliations
Алексей Романчук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP335268
- DOI -
- Views 109
- Downloads 0
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ ПОМ’ЯКШЕНОГО СПОНУКАННЯ В СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУРАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI – XVIII ст.
У статті проаналізовано структурно-семантичні характеристики пом’якшувальних імперативів в українській мові XVI – XVIII ст. Семантика імперативних конструкції, що виражають прохання, благання та пораду, реалізується в це...
ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ РЕЛІГІЙНОЇ ПЕРІОДИКИ
Своєрідним явищем на терені засобів масової комунікації є релігійна періодика. З одного боку, їй властиві загальні особливості, якими характеризуються періодичні видання, з іншого – вона має особливе комунікативне призна...
НАСТУП РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ ТА ДУХОВНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ОПІР ЙОМУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ В ДОБУ РЕПРЕСІЙ ТА В ПЕРІОД «ВІДЛИГИ»
У пропонованій увазі читачів статті вивчено способи і форми агресивного наступу російсько-радянської компартійної критики на українську духовно-ментальну ідентичність. Ця ідентичність, зосібна, виявлялася у формах прозов...
ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗИМОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ ХР. ЯЩУРЖИНСЬКОГО ПІД ЧАС УРОКІВ І ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ З УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА
У статті проаналізовано дослідження зимової обрядовості та відповідних жанрів календарно-обрядової творчості Хрисанфа Ящуржинського. Розкрито можливості вивчення доробку вченого із задекларованої проблеми під час уроків...
ДА ПРАБЛЕМЫ ВЫЗНАЧЭННЯ НАЦЫЯНАЛЬНАЙ АДМЕТНАСЦІ ПРЫКАЗКАВАГА ФОНДУ БЕЛАРУСКАЙ МОВЫ*
У артыкуле вызначаны і абгрунтаваны актуальнасць, асноўныя задачы, прынцыпы і метады вызначэння нацыянальнага кампанента ў парэміялагічным фондзе беларускай мовы на падставе апазіцыі спецыфічнае (нацыянальнае) vs. запазы...