Філософія гідності: до єдності морально-етичних та навчально-виховних конотацій
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 3
Abstract
Стаття присвячена висвітленню життєвої важливості формування та зміцнення, зокрема в умовах педагогічного процесу, почуття гідності, нерозвиненість якого супроводжується й нездатністю самостійно, обгрунтовано визначати морально виправдані засади та орієнтири життєздійснення. В умовах постійних ускладнень суспільних процесів це спонукає до використання ерзац-цінностей репродукованої, скажімо, ЗМІ інформації з метою відшкодування браку внутрішньої повноти і, принаймні, позірного подолання неспроможності самостійно підноситись до рівня екзистенційно важливих поваги та самоповаги як вирішальних передумов здатності людини встояти, до «онтологічної налаштованості», особливо насущної за сучасних техніко-інформаційних здобутків. Наголошується на істотних можливостях зміцнювати гідність майбутніх учених завдяки дослідницькій діяльності в сфері наукової освіти. У кожній конкретній дослідницькій ситуації викладач покликаний максимально демонструвати евристичні ходи своєї думки, мистецтво синтезувати різні ідеї та положення, формулювати нові висновки. Незвичний синтез відомих тверджень, як спосіб вирішення наукової проблеми у процесі дослідницької діяльності, він демонструє в ході вирішення проблеми педагогічної, будучи постійно зорієнтованим на донесення думки до студентів, що, відповідно, потребує належної методичної компетентності. Володіючи компетентністю стосовно педагогічної, так і стосовно науково-дослідницької діяльності, викладач діє відповідно до рівня розуміння студентами нової ситуації, а також труднощів і перешкод у використанні наявних знань. Відтак дослідницьку діяльність у педагогічному процесі можна розглядати і як засіб поглиблення «етосу гуманітарної освіти» (К. Ясперс), сприяння зміцненню важливої «інтелектуальної напруженості» у відносинах між викладачем і студентом. Але при цьому перший також не може не бути учнем, поглиблюючи щоразу своє розуміння як необхідності конкретних педагогічних дій з метою забезпечення здійснення студентами «когнітивного стрибка», так і з’ясування особливостей досліджуваної проблеми. За великим рахунком, ефективність викладання зміцнюється мірою реалізації викладачем свого «потенціалу учнівства», виявів його відкритості, прийнятності щодо знань і висвітлюваних проблем, і педагогічних ситуацій, мірою поглиблення здатності студентів сприймати, засвоїти запропоновані нові знання. Педагог повинен уміти постійно вчитися адекватно оцінювати ситуації спілкування зі студентами, доносити знання та, відповідно, обґрунтовано змінювати акценти. Це – більш широке, порівняно зі студентським, «навчання» спрямоване на забезпечення та підтримання гідної атмосфери, відповідної «освітній» та «культурній» природі знань. Це – «простір» максимально сприятливого існування, «міграції» знань, поза яким останні втрачають свою життєвість як чинників особистісно когнітивного розвитку. «Навчаючись», викладач реально, «наочно» демонструє спроможності зініціювання, формулювання знань, а студенти, перебуваючи під безпосереднім його впливом, також поступово наслідують вияви цих здібностей.
Authors and Affiliations
Mykola Maksyuta
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661675
- DOI -
- Views 173
- Downloads 0
Духовные измерения художественного творчества в украинском романтизме.
В статье исследуются духовные измерения художественного творчества, украинский романтизм как духовное явление, как феномен украинской культуры, а также идея универсальной личности в художественном творчестве, освещается...
Postmodern identity: gender dimension
The paper analyzes the causes, peculiarities and consequences of the traditional gender order transformation. It is argued the powerful shift of the cultural paradigm is in progress nowadays, the gender order and gender...
«Темпоральність свідомості» та «свідомість темпоральності» (Бергсон versus Гуссерль)
У статті здійснено аналіз історико-філософського шляху двох основних методологій дослідження темпоральності до появи фундаментальної онтології М. Гайдеггера, що названо «темпоральність свідомості» та «свідомість тем...
Трансгуманизм и будущее человека: попытка философско-антропологического осмысления
Статья посвящена анализу нового философского течения, новой системы мировоззрения под названием трансгуманизм. В статье рассмотрен алгоритм реализации формирования трансгуманизма, в результате чего становится ясна логика...
Материалы о Фоме Аквинском (1225 или 1226–1274) в польском и французском фондах Отдела библиотечных собраний и исторических коллекций НБУВ
Статья посвящена книговедческим и философским аспектам изучения наследия Фомы Аквинского – известного средневекового философа и теолога. Проанализированы источники польского фонда Отдела библиотечных собраний и историчес...