Формування біоплівок на нержавіючій сталі AISI 321, залежно від шорсткості поверхні та початкової кількості Е.сoli
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 75
Abstract
У статті наведено результати досліджень щодо впливу шорсткості поверхні нержавіючої харчової сталі на процес формування біоплівки штамом Esсheriсhia coli АТСС 25299. Для дослідження були використані пластинки з нержавіючої корозійно-стійкої нікель-хромової аустенітної сталі марки AISI 321, з шорсткістю поверхні Rа = 0,955 мкм, Rа = 0,63 мкм та Rа = 0,16 мкм. Встановлено, що за сприятливих температурних режимів кишкова паличка протягом 9–12 год. здатна формувати біоплівки середньої та високої щільності на поверхні нержавіючої сталі з шорсткістю 0,955 мкм. Проте щіль-ність біоплівок за початкової кількості клітин E. coli до 1 тис. на см2 площі була в середньому в 1,8–2,2 раза (Р ≤ 0,05) нижчою, порівняно з біоплівкою, сформованою у варіантах з початковою кількістю клітин 2–10 тис. та 20–50 тис. на см2 площі сталі. Інтенсивність формування біоплівки на поверхні сталі з шорсткістю 0,63 мкм була дещо сповільнена, порівняно з поверхнею із шорсткістю 0,955 мкм. Проте, незважаючи на це, за щільністю біоплівки у варіантах з початковою кількістю клітин E. coli 2–10 тис. і 20–50 тис. на см2 площі були високої щільності починаючи з 12 години інкубації, тобто аналогічно, як на поверхні із шорсткістю 0,955 мкм. Процес плівкоутворення за таких початкових кілько-стях E. coli на поверхні з шорсткістю 0,63 мкм завершувався на 24 год., тимчасом, як за шорсткості 0,955 мкм на 18 год. інкубації. За початкової кількості E. coli на поверхні сталі до 1 тис. з шорсткістю поверхні 0,63 мкм, біоплівки формували-ся високої щільності, починаючи з 20 год., що, в середньому, на 5-6 год. довше, порівняно з шорсткістю поверхні 0,955 мкм. За шорсткості поверхні сталі 0,16 мкм процес плівкоутворення значно сповільнився, порівняно з поверхнями, які мали шорсткість 0,955 та 0,63 мкм. Через дев’ять годин інкубації E. coli на сталі з шорсткістю 0,16 мкм біоплівки були в серед-ньому в 2,0 рази (Р ≤ 0,05) слабшої щільності, порівняно з шорсткістю 0,955 мкм, і в 1,3–1,6 раза (Р ≤ 0,05), порівняно з шорсткістю 0,63 мкм незалежно від початкової кількості E. coli. За 12 годин інкубації E. coli у варіанті з початковою кількістю до 1 тис. на см2 площі біоплівка ще була слабкою, а у варіантах з початковою кількістю 2–10 тис. і 20–50 тис. на см2 площі – середньої щільності – 0,805 і 0,916 од. відповідно. Протягом 18 годин інкубації біоплівка була середньої щіль-ності тільки у варіанті з початковою кількістю до 1 тис. E. coli на см2 поверхні. За більшої початкової кількості бактерій вона була високої щільності. Тільки через 24 год інкубації E. coli біоплівки у всіх варіантах були високої щільності
Authors and Affiliations
Х. Ю. Кравченюк, М. Д. Кухтин
Keywords
Related Articles
- EP ID EP179557
- DOI 10.15421/nvlvet7529
- Views 96
- Downloads 0
Кольорокорегуючі композиції м’ясних систем з низьким вмістом гемоглобінвмісної сировини
Розробка технологій нових видів солених м’ясних виробів з високим рівнем безпеки потребує удосконалення основних техноло-гічних процесів їхнього виробництва з використанням інтенсивних способів впливу на сировину, що пер...
МОРФОГЕНЕЗ М’ЯЗОВОЇ ЧАСТИНИ ШЛУНКА КУРЕЙ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ
Досліджували морфогенез м’язової частини шлунка курей у пренатальному періоді онтогенезу. Матеріал відібрали від ембріонів, передплодів та плодів курей кросу Шевер 579 на 5, 10, 15 і 20 добу інкубації (n = 10 у кожній ві...
Оцінка параметра Грюнайзена та явної міри ангармонізму додекабори-дів
В попередніх роботах за співвідношенням (θД – характеристична температура Дебая, розрахована за формулою Ліндемана; V – молярний об’єм гіпотетичних атомів гратки; γ – параметр Грюнайзена) для групи додекаборидів (TbB12...
Аналіз зв’язку алельних варіантів генів IGF-I, GH та PIT-1 з продуктивними ознаками курей породи бірківська барвиста
У статті розглянуто питання зв’язку алельних варіантів генів інсуліноподібного ростового фактору I (IGF-I), гормону росту (GH) та гіпофізарного фактора транскрипції-1 (PIT-1) з показниками яєчної продуктивності курей пор...
Стан природної резистентності свиноматок за дії препарату «Імунолак»
У статті наводяться данні про стан морфо–біохімічних та імунологічних показників природної резистентності сви-номаток у продовж пізнього плодового періоду, та вплив на них препарату «Імунолак». Метою роботи було досліди...