ФРАНКОВА ТЕОРІЯ СУГЕСТІЇ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Journal Title: Рідне слово в етнокультурному вимірі - Year 2017, Vol 9, Issue
Abstract
Сьогодні, коли новітня термінознавча думка розширює дослідницькі координати – від структуралістської (логікоцентричної) парадигми до когнітивної, що розглядає мовні факти невідривно від людини, – Франкові антропоцентричні акценти термінознавця і термінотворця якраз на часі. Дослідницька оптика передбачає звертати увагу не тільки на очевидне, а й на приховане, імпліцитне. Воно може проступити лише із контексту, із його глибини, що дозволяє збагнути смислову самореалізацію слова. Це приховане спонукає не просто читати текст, а прочитувати, відчитувати у сказаному ті смисли, які приховані під поверхнею тексту. Як складна лінгвосеміотична структура, особливої уваги та актуалізації культурних, соціальних, історичних, логічних, психологічних, власне лінгвістичних та ін. чинників, активізації набутих (енциклопедичних) знань читача потребує Франків текст. Власне він є джерелом сугестії. Розвиваючи думку про «наукову сугестію», про «побічні образи», які «забирають значну часть вашої духової енергії», Франко утверджує ще одну тезу антропологічного термінознавства як новітнього напряму лінгвістичних досліджень – про закономірність комунікативної асиметрії в науковому мовленні. Термінологічні проблеми у працях І. Франка часто привертають увагу мовознавців. Вони були, зокрема, в полі зору І. Свєнціцького, І. Ковалика, Л. Полюги, В. Ґрещука, О. Сербенської, І. Ощипко, Т. Панько, І. Кочан, Є. Регушевського, М. Леонової та ін., чиї дослідження мовознавчих поглядів Франка, значення вченого в історії української наукової мови, у розбудові національної терміносфери тощо сприяли активізації лінгвістичного франкознавства.
Authors and Affiliations
Ярослав Яремко, Наталія Лужецька
Keywords
Related Articles
- EP ID EP324426
- DOI 10.24919/2411-4758.2017.110603
- Views 65
- Downloads 0
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ
У цій статті автор аналізує проблему організації антропологічного підходу в комунікативному розвитку та формуванні особистості дитини, виходячи з концепцій вітчизняних та зарубіжних дослідників, автор зосереджує увагу на...
ДО ПИТАННЯ ПРО ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ ЧИННИКИ СЛОВОТВІРНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ЛОКАТИВНИХ І ТЕМПОРАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ)
Новий і перспективний напрямок словотворчих досліджень – основоцентричний – передбачає творчий аналіз семантичних функцій твірної основи, а також дослідження факторів, що визначають дериваційну поведінку твірного слова,...
ФУНКЦІЙНІ ПОШИРЮВАЧІ РЕЧЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
Статтю присвячено одній із проблем сучасного українського мовознавства – поширенню реченнєвих одиниць. Репрезентовано теоретичні положення щодо категорійного статусу поширювачів речення з урахуванням композиційно-смислов...
КОЛІР ЯК ЗАСІБ УВИРАЗНЕННЯ КОНЦЕПТУ ПЕЙЗАЖ (на матеріалі малої прози І. Буніна)
У статті проаналізовано концептуальне увиразнення пейзажу в оповіданнях І. Буніна. Показано, що досліджуваний концепт розкривається у малій прозі письменника як цілісне системне утворення, репрезентоване кольоролексемами...
НАЦ ІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОНЕНТАМИ-ЗООНІМАМИ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ ТА БІЛОРУСЬКОЇ МОВ)
НАЦ ІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОНЕНТАМИ-ЗООНІМАМИ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ ТА БІЛОРУСЬКОЇ МОВ)