Генофонд деяких порід великої рогатої худоби
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 74
Abstract
Генетичні дослідження порід великої рогатої худоби західного регіону України екологічно необхідні, а також вони стають найбільш актуальними у зв’язку з утворенням породних асоціацій – наприклад бурої карпатської. Крім того ви-вчення генетичних особливостей різних порід для використання у сільськогосподарському виробництві – це спроби виявлен-ня у стаді і генетично-детермінованих ознак, які зустрічається найчастіше. Вибір таких господарсько-цінних ознак визна-чається сучасними методами досліджень у сільському господарстві, і в основному підбираються стада з таким генофон-дом, в яких дана ознака є найбільш типовою. Генетичну структуру оцінювали за генетично детермінованим поліморфіз-мом груп генетико-біохімічних систем. Досліди проводились на еритроцитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та ферментів оцінювали, застосовуючи метод електрофоретичного роз-ділення білків у 13% крохмальному гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімічним фарбуванням. Для кожної з порід властиві свої особливості будови генетичної структури. За локусом трансферину породи можна розділити на дві групи: з домінуванням алельного варіанту Tf A (пінцгау, чорно-рябі голштини, червоно-рябі голштини) та домінування варіанту Tf D2 (симентали, швіци, сіра українська). У тварин бурої карпатської породи велика кількість гетерозигот Tf АD2 (43%). У групі швіців досить висока гетерозиготність (49%). Групи чорно-рябих та червоно-рябих голштинів подібні між собою. При аналізі генетичної структури за локусом АМ-1 можна відзначити подібність вибірок тварин пінцгау, швіців, бурої карпатської порід. У тварин сірої української породи частота проявлення алельного варіанту АМ-1 В була найвища і складала – 0,933. За локусом церулоплазміну суттєвих відмінностей не виявлено, крім тварин сірої української породи де частота проявлення СР А була досить висока і складала 0,733 та сименталів, де відмічено високий рівень гете-розиготності – 84%. При електофоретичній розгонці відмитих еретроцитів досліджуваних груп тварин було виявлено два фенотипи пуриннуклеозидфосфорилази: один пов’язаний з високою активністю (Н), інший з низькою активністю (L).
Authors and Affiliations
В. Є. Боднарук, З. Є. Щербатий, Л. І. Музика, А. Й. Жмур, Т. В. Оріхівський
Вплив типу годівниці на продуктивність та збереженість поросят
У світі існує безліч варіантів ефективної технології вирощування поросят від народження і до передачі на відгодівлю. У зв’язку з цим нині триває постійне удосконалення самогодівниць для поросят з метою згодовування варті...
Органо-тканинні особливості активності гідролітичних ензимів у качок м’ясного напрямку продуктивності
Вивчення різноманітних функцій організму сільськогосподарської птиці з урахуванням біологічних, морфологічних та видових особливостей є необхідною умовою для вирішення проблеми підвищення продуктивності птиці, поліпшення...
Компоненти теплообміну під час вільноконвективного охолодження моделі напівтуші
Стаття присвячена проблемі зберігання м’ясної сировини. Відомо, що під час тривалого зберігання в м’ясі відбувають-ся зміни, які зумовлені його властивостями, умовами та термінами зберігання. Ці зміни призводять до втрат...
ВИЗНАЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ПРЕПАРАТУ СТРЕПТОВЕТИН НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ
У статті подані дані параметрів гострої токсичності антибактерійного препарату стрептоветин при різних методах обчислення залежно від виду лабораторних тварин та шляхів введення. Встановлено, що препарат стрептоветин за...
Таксономічна характеристика РНК-геномних вірусів хребетних тварин і людини
Подано сучасну таксономію та номенклатуру РНК-геномних вірусів хребетних тварин і людини згідно з інформацією МКТВ випуску 2016 р. (ратифікація 2017 р.). Віруси хребетних (1269 видів) входять у 5 порядків, 38 родин, з як...