Генофонд деяких порід великої рогатої худоби

Abstract

Генетичні дослідження порід великої рогатої худоби західного регіону України екологічно необхідні, а також вони стають найбільш актуальними у зв’язку з утворенням породних асоціацій – наприклад бурої карпатської. Крім того ви-вчення генетичних особливостей різних порід для використання у сільськогосподарському виробництві – це спроби виявлен-ня у стаді і генетично-детермінованих ознак, які зустрічається найчастіше. Вибір таких господарсько-цінних ознак визна-чається сучасними методами досліджень у сільському господарстві, і в основному підбираються стада з таким генофон-дом, в яких дана ознака є найбільш типовою. Генетичну структуру оцінювали за генетично детермінованим поліморфіз-мом груп генетико-біохімічних систем. Досліди проводились на еритроцитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та ферментів оцінювали, застосовуючи метод електрофоретичного роз-ділення білків у 13% крохмальному гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімічним фарбуванням. Для кожної з порід властиві свої особливості будови генетичної структури. За локусом трансферину породи можна розділити на дві групи: з домінуванням алельного варіанту Tf A (пінцгау, чорно-рябі голштини, червоно-рябі голштини) та домінування варіанту Tf D2 (симентали, швіци, сіра українська). У тварин бурої карпатської породи велика кількість гетерозигот Tf АD2 (43%). У групі швіців досить висока гетерозиготність (49%). Групи чорно-рябих та червоно-рябих голштинів подібні між собою. При аналізі генетичної структури за локусом АМ-1 можна відзначити подібність вибірок тварин пінцгау, швіців, бурої карпатської порід. У тварин сірої української породи частота проявлення алельного варіанту АМ-1 В була найвища і складала – 0,933. За локусом церулоплазміну суттєвих відмінностей не виявлено, крім тварин сірої української породи де частота проявлення СР А була досить висока і складала 0,733 та сименталів, де відмічено високий рівень гете-розиготності – 84%. При електофоретичній розгонці відмитих еретроцитів досліджуваних груп тварин було виявлено два фенотипи пуриннуклеозидфосфорилази: один пов’язаний з високою активністю (Н), інший з низькою активністю (L).

Authors and Affiliations

В. Є. Боднарук, З. Є. Щербатий, Л. І. Музика, А. Й. Жмур, Т. В. Оріхівський

Keywords

Related Articles

Вплив типу годівниці на продуктивність та збереженість поросят

У світі існує безліч варіантів ефективної технології вирощування поросят від народження і до передачі на відгодівлю. У зв’язку з цим нині триває постійне удосконалення самогодівниць для поросят з метою згодовування варті...

Органо-тканинні особливості активності гідролітичних ензимів у качок м’ясного напрямку продуктивності 

Вивчення різноманітних функцій організму сільськогосподарської птиці з урахуванням біологічних, морфологічних та видових особливостей є необхідною умовою для вирішення проблеми підвищення продуктивності птиці, поліпшення...

Компоненти теплообміну під час вільноконвективного охолодження моделі напівтуші

Стаття присвячена проблемі зберігання м’ясної сировини. Відомо, що під час тривалого зберігання в м’ясі відбувають-ся зміни, які зумовлені його властивостями, умовами та термінами зберігання. Ці зміни призводять до втрат...

ВИЗНАЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ПРЕПАРАТУ СТРЕПТОВЕТИН НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ

У статті подані дані параметрів гострої токсичності антибактерійного препарату стрептоветин при різних методах обчислення залежно від виду лабораторних тварин та шляхів введення. Встановлено, що препарат стрептоветин за...

Таксономічна характеристика РНК-геномних вірусів хребетних тварин і людини

Подано сучасну таксономію та номенклатуру РНК-геномних вірусів хребетних тварин і людини згідно з інформацією МКТВ випуску 2016 р. (ратифікація 2017 р.). Віруси хребетних (1269 видів) входять у 5 порядків, 38 родин, з як...

Download PDF file
  • EP ID EP179385
  • DOI 10.15421/nvlvet7429
  • Views 120
  • Downloads 0

How To Cite

В. Є. Боднарук, З. Є. Щербатий, Л. І. Музика, А. Й. Жмур, Т. В. Оріхівський (2017). Генофонд деяких порід великої рогатої худоби. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 19(74), 131-134. https://www.europub.co.uk/articles/-A-179385