ІМПЛІКАТУРИ-ПЕРСОНАЛІЇ З НУЛЬОВИМ ВЕРБАЛЬНИМ КОМПОНЕНТОМ У ДРАМАТИЧНОМУ ТЕКСТІ БУКОВИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 18
Abstract
У статті проаналізовано імплікатури-персоналії за інтродуктивними ремарками з нульовим вербальним компонентом. Вони репрезентують автономні невербальні засоби комунікації, не пов’язані з мовленнєвим процесом персонажів. Такі невербальні компоненти, лінгвалізовані різними структурними одиницями, знайомлять читача з героями творів (ремарки-персоналії), вказують на час та місце дії (ремарки-розповіді), розкривають елементи інтер’єру, допомагають уявити зовнішність мовців через одяг, аксесуари, спорядження (ремарки-описи), інформують про різні явища, поєднуючи номінативну, характеризувальну, інформаційну та театральну функції (ремарки гетерогенного характеру). The research is devoted to the interaction of verbal and non-verbal means of communication in the dramatic text. In the scientific research, the expansion of the semantic space of terms is taken into account. It helped to understand the theory and enabled to use the idea of communication. Taking into account the specificity of dramatic text (DT) – it’s clearly distinguished author's speech and speech of characters. DT is defined as a two-level entity, which is the unity of verbal (character speech) and non-verbal communication (author’s communication); a complex semiotic unit, the polyphony of which forms author's speech. Introduced to the terminology apparatus of the DT the notion of implication, which is understood by the minimal structural and semantic unity of verbal and non-verbal components (remarks and replicas) that are viewed as single visual, cognitive and communicative, provide a comprehensive pragmatic influence on the addressee. Taking into account a) the achievements of the theory of verbal and non-verbal communication, b) the priority of the author's speech in DT, c) the theatrical realization of the dramatic action, the classification of the implications is proposed: 1) implicators on the basis of the main remarks; 2) implicators for speech tracks; 3) implications for introductory remarks with a zero verbal component. It describes the types of implications for introductory remarks with a zero verbal component, informing about the place and time of events, introducing characters, giving their characteristics, indicating what they are occupying at the beginning of the theatrical act. The peculiarity of such remarks is autonomy, they are not tied to the speech of characters, which determines the specifics of their structure and functioning in the DT. Implications for introductory remarks are represented by four functional semantic groups: 1) implication-personalities (acquaint the reader with the heroes of the work); 2) implication-stories (indicate the time and place of action); 3) implication-descriptions (depicting elements of the interior, helping to imagine the appearance of speakers through clothes, accessories, equipment); 4) implicatures of heterogeneous nature (representing various properties of the surrounding world, combining nominative, characterizing, informational and theatrical functions). Scientific research is focused on personal implications.
Authors and Affiliations
Ivanna Struk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514681
- DOI -
- Views 105
- Downloads 0
УРУМОМОВНА ЛІТЕРАТУРА ГРЕКІВ ПРИАЗОВ’Я
У статті зроблено огляд творів грецьких приазовських письменників, що пишуть урумською мовою; розглянуто способи фіксації урумської мови; проаналізовано жанрово-тематичну своєрідність творів Валерія Кіора, Віктора Бороти...
КОНЦЕПТ «УКРАЇНА» В ДУХОВНИХ РЕФЛЕКСІЯХ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ: МІФОПОЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглядається реалізація концепту «Україна» в літературі для дітей та юнацтва письменників української діаспори. Цей концепт є домінантним у концептосфері «Свого» українців. Його розкриття здійснюється через поє...
ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ ОБРАЗУ ВОДЯНИКА В УКРАЇНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ
У статті осмислюється образ водяника як персоніфікований образ архетипу Тіні. Крізь призму психоаналізу розглянуто народні демонологічні вірування Закарпаття (на основі фольклорно-етнографічної розвідки Ф. Потушняка «Дем...
МОДУСИ БРИТАНСЬКОЇ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ВИДАННІ «THE GARDIAN»
Статтю присвячено дослідженню мовної картини світу як важливого етноцентричного конструкту та лінгвістичного концепту. Висвітлено основні модуси британської мовної картини світу. Визначено їхні екстралінгвістичні чинники...
Синтаксическая структура названий телевизионных передач
В статье рассматриваются различные подходы к определению лингвистического статуса названий телепередач, занимающих особое место в ономастической подсистеме языка, анализируется их структура, описываются синтаксические ср...