ІНТЕЛЕКТ І МИСЛЕННЯ В КОНЦЕПТАХ СУЧАСНОЇ ЕПІСТЕМОЛОГІЇ
Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2018, Vol 5, Issue 5
Abstract
Актуальність дослідження. Сучасні дискусії про знання в умовах інформаційного світу демонструють зростаючу актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення. Зростання кількості когнітивних теорій в останній час показує необхідність аналізу їх взаємозв’язку з процесом пізнання і продуктивним мисленням. Постановка проблеми. В чому полягає сенс когнітивності в процесах розвитку сучасних епістемологічних дискурсів, центральне місце в яких належить питанням інтелекту, його відношення зі структурами життєдіяльності, мисленням і спілкуванням індивідів? Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема когнітивності в останні роки привернула увагу ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників. Її вивченню присвячені роботи Р. Болбакова, В. Раєва, В. Нечаєва, Ф. Крейка, П. Цвєткова, М. Зав’ялової, І. Соловйова, Дж. Лакоффа, Т. Хілла, Г. Говарда та інших. Окреме місце займають роботи Ю.Шилкова, К.Лоренца, К.Поппера, У.Мотурано, Ф. Варели та інших по вивченню інтелекту в когнітивному процесі. Постановка завдання. В результаті динаміки розвитку суспільства, заснованого на знаннях, інформації, творчості, виникає необхідність аналізу процесу діяльності мислення в структурах когнітивності, які являють собою складні внутрішні механізми. Водночас пізнання і продуктивне мислення є постійними процесами конструювання світу в системах соціального життя і між¬індивідуального спілкування. В межах статті визначено завдання виявити основні стратегії розвитку інтелекту та мислення в процесах когнітивності. Виклад основного матеріалу. Епістемологічні структури не постають усвідомленим змістом мислення, проте вони визначають його конкретну форму. Даний феномен характерний як для повсякденного, так і наукового мислення. Зростання кількості когнітивних теорій виявляє їх соціальний аспект, зв’язок з бергсонівською теорією антиінтелек¬туального інтуїтивізму. Адаптація інтелекту до соціальної історії забезпечила мислення внутрішньою структурою у відповідності реаліям зовнішнього світу. Важливе значення у дослідженні когнітивності має концепція «автопоезису» – теорії самовідтворення живих систем. Це перша наукова теорія, що долає поділ розуму і матерії. Когнітивні передумови діяльності мислення слугують засобами міждисциплінарного співробітництва щодо його складних і суперечливих процесів. Висновки. Абстрактний характер інтелекту, який досягає свого найбільш повного вираження в науковому пізнанні і культурі, знаходить реалізацію в мисленні. Воно є результатом тривалої еволюції людства. Системне вивчення інтелекту і мислення породило міждисциплінарний розгляд «когнітивістики» на всіх рівнях теорії і конкретного життя. Продуктивність мислення при вирішенні глобальних проблем людського існування залежить від конкретних способів спілкування та діяльності індивідів.
Authors and Affiliations
Maksym Halchenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP387403
- DOI 10.33930/ed.2018.5007.5(5)-1
- Views 99
- Downloads 0
ДО ПИТАННЯ ПРО ІНТЕГРАЦІЮ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Актуальність дослідження. Соціокультурні виміри сьогодення обумовлені багатьма факторами, проте беззаперечним є факт домінуючої позиції мови. І не лише тому, що вона виступає інформаційним провідником, а, більшою мірою,...
ІННОВАЦІЇ В ОСВІТІ: ФІЛОСОФСЬКО–ОСВІТНІЙ АСПЕКТ
Актуальність дослідження. Реформування української системи освіти не стало актуальним питанням і завданням для всього суспільства. Так, роботодавці не приймають участі у плануванні прийому і працевлаштуванні випускників...
ФОРМУВАННЯ УНІВЕРСАЛІЙ ОСВІТНЬО-ГУМАНІТАРНОГО ДИСКУРСУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ
Актуальність дослідження. В умовах інформаційного вибуху зростає велика строкатість соціокультурного поля дискурсивного поля інформаційного процесу, що вимагає знайти свій сегмент аудиторії у глобальному інформаційному с...
ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ БОГОСЛОВ’Я ТА ЙОГО РОЗМЕЖУВАННЯ З ІНШИМИ СФЕРАМИ ЗНАННЯ ПРО РЕЛІГІЮ
Актуальність дослідження. Актуальність теми дослідження викликана та пов’язана з необхідністю розмежування поняття богослов’я та релігія, цього потребує сучасний науковий дискурс та теоретична і практична практика у пере...
«STEM-EDUCATION» AS ONE OF THE MAIN TRENDS OF INFORMATIONAL AND INNOVATIVE EDUCATION OF THE POST-COLONIAL WORLD
Urgency of the research is conditioned by the processes of globalization and the transition of the society to a higher level of development such as "digital society", which is characterized by high-tech changes in variou...