Історичні студії у Львівській єзуїтській академії (1661–1773)
Journal Title: Київська Академія - Year 2016, Vol 0, Issue
Abstract
У статті на прикладі Львівського єзуїтського колегіуму простежено тривалий процес поступового запровадження історичних студій до моделі шкільництва Товариства Ісуса. Ця модель, закріплена незмінним до ліквідації Товариства освітнім статутом 1599 р. «Ratio Studiorum», формально не передбачала викладання історії як самостійної дисципліни, однак певні знання про минуле учні отримували впродовж усього курсу навчання. У першій половині XVII ст. джерелом таких знань були тільки античні автори, чиї тексти слугували за взірець при вивченні латинської мови й риторики, а також за криницю набуття «eruditio». Разом з тим, оскільки в «Ratio Studiorum» не було прямих заборон щодо використання творів нової історіографії, викладачі могли проявляти власну ініціативу, аби давати молоді ширше коло знань. Зокрема, велику роль у поширенні такої «свободи викладання» зіграли бібліографічний порадник Антоніо Поссевіно (І вид.: Рим, 1593), де вперше радилося доповнювати лекції працями «нових» авторів, а також перший підручник нової історії для єзуїтських шкіл Ораціо Торселіні (І вид.: Рим, 1598). У Львові промовистим доказом зміни ставлення до історії стали написані в 1660-х рр. перші праці професорів колегіуму Мацея Велевича та Яна Зуховича з описом актуальних подій. Тоді ж, під тиском запитів суспільства, у курсах риторики стали виопуклювати політичне ораторство — з акцентом на необхідних у тогочасному його жанрі знаннях генеалогії, геральдики, історичної географії, історії права та «національного минулого». Ці новації знайшли продовження упродовж кінця XVII — середини XVIII ст. у низці праць львівських професорів та в уживанні ними західних підручників історії (у статті те й те детально розглянуто). У такий спосіб запровадження у Львові з 1739 р. історії як окремої ділянки студій стало логічним підсумуванням перемін, що поступово нагромаджувалися.
Authors and Affiliations
Vasyl Kmet'
Keywords
Related Articles
- EP ID EP510089
- DOI 10.18523/1995-025x2016120111
- Views 60
- Downloads 0
Between the "Saga" and the "Episodes en Swift": an Unknown Manuscript by Ilia Timkovskii (1849)
The archive discovery, manuscript «Notes for the history of Malorossia» («Zapiski dla istorii Malorossii») composed by Ilia Fedorovich Timkovskii (Илья Федорович Тимковский, 1773–1853), was initiated by its author in 184...
Orthodoxa Confessio? Konfessionsbildung, Konfessionalisierung und ihre Folgen in der östlichen Christenheit Europas, hrsg. von Mihai-D. Grigore, Florian Kührer-Wielach (Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2018), 359 s.
У видавничій серії Інституту європейської історії ім. Ляйбніца у Майнці (Leibniz-Institut für Europäische Geschichte) опубліковано як 114-й том збірник про конфесіоналізацію у східнохристиянських традиціях Південної та С...
Rusińska-Giertych, Halina. Kultura książki polskiej we Lwowie w okresie oświecenia (Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2018), 392 s.
Вивчення історії Львова неможливе без дослідження інтелектуального життя міста, одним із важливих елементів якого була книга та пов’язані з нею інституції: друкарні, книгарні, бібліотеки. Саме цій тематиці присвячено кни...
Волощенко, Станіслав. Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання. Каталог (Київ: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира, 2017), 504 с., іл.
Позитивною тенденцією останніх років стала поява друкованих каталогів приватних зібрань стародруків. Завдяки цьому наукова громадськість отримує інформацію про книги, які досі перебували поза науковим обігом, а тимчасом...
Three Languages and One Voivodeship: Literacy of Podillia Nobility in the Middle of the 16th Century
The article offers an analysis of handwritten notes of Podillia nobles in Tax Registry of 1563 and determines the level of literacy and language use among the nobility in the middle of the 16 th century. In the 16th cent...