ІСТОРИЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ФОРМА ФАХОВОГО ВИШКОЛУ ІСТОРИКІВ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 9
Abstract
Мета дослідження – розкрити передумови заснування й процес розбудови історичного семінару у Львівському університеті у другій половині ХІХ ст. Методологія дослідження спирається на принципах історизму та наукової об’єктивності. Використано як загальнонаукові (індукція, дедукція, синтез), так і спеціально-наукові методи (проблемно-хронологічний, історико-описовий, історико-порівняльний, статистичний). Наукова новизна полягає у тому, що запровадження семінарської форми навчання історії у Львівському університеті проаналізовано на широкому тлі змін, які відбувались у сфері вищої освіти у тогочасній Європі; вперше в історії львівської історіографії показано особливості дидактично-організаційної діяльності професорів – керівників історичного семінару; на основі збережених щорічних звітів про роботу семінару досліджено чисельність студентів, його учасників, і дидактичні форми роботи на заняттях. Висновки. Початок ХІХ ст. приніс значні зміни у способах дослідження, нарації та вивчення історії у західному світі. Історія стала професійною науковою дисципліною, а опанування історичного фаху почало вимагати спеціальних студій в університеті. Важливі зміни відбулись у дидактичних формах історичних студій, у більшості європейських університетів було запроваджено семінари, на яких студенти почали критично досліджувати документи й проводити самостійні наукові дослідження. 1852 р. історичний семінар було запроваджено у Львівському університеті, який у той час належав до освітньої системи монархії Габсбурґів. 1873 р. історичний семінар було поділено на два відділення – загальної всесвітньої та австрійської історії. Найбільшого успіху історичний семінар у Львові набув під керівництвом професора Ксаверія Ліске. Завдяки його плідній дидактично-організаційній роботі семінар став важливою компонентою підготовки молодих істориків і чи не найважливішою передумовою інституціоналізації історичної науки у Львові в кінці ХІХ ст.
Authors and Affiliations
Ірина ГЛУШИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP508902
- DOI -
- Views 90
- Downloads 0
POLICY OF THE MANAGEMENT OF THE OUN’S CARPATHIAN AREA ON THE STARVING ARRIVALS FROM UKRAINE’S EASTERN REGIONS (1946 – 1947)
In the article on the basis of unknown and little-known archival documents one of still insuffi ciently investigated aspects of policy of the management of the OUN’s Carpathian area (Karpatskyi krai), namely, the initiat...
МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА – КЛЮЧОВИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ШАНХАЙСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІВРОБІТНИЦТВА: 2006 – 2017 рр
статті розглянуто основні напрями діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з пита...
FROM LITERATURE TO HISTORY, FROM HISTORY TO LITERATURE (MYKOLA KOSTOMAROV AND DOKIYA GUMENNA)
In the article appearance of Ukrainian intellectual person ХІХ – ХХ cn. lights up on the example of life and creation of Mykola Kostomarov (1817 – 1885) and Dokiiа Gumennа (1904 – 1996). Because of actualization of socio...
ЕТНОРЕЛІГІЙНИЙ КОНФЛІКТ У ШКОЛАХ БОРИСЛАВА 1909 – 1910 рр.: ВИТОКИ І НАСЛІДКИ
У статті розкрито конфлікт, який спалахнув на етнорелігійному ґрунті у початкових школах Борислава в жовтні 1909 р. Його ініціатором виступив римо-католицький священик о. Т. Остромирський, котрий вимагав відсторонити учи...
DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL HOLDING STRUCTURES IN UKRAINE’S COUNTRYSIDE (TECHNOLOGICAL ADVANTAGES AND SOCIAL THREATS)
The article is devoted to the study of the development of agro-holding structures in Ukraine. There are three periods in the development and functioning of these subjects of the agrarian market. A detailed analysis and a...