ІСТОРИЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ФОРМА ФАХОВОГО ВИШКОЛУ ІСТОРИКІВ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 9
Abstract
Мета дослідження – розкрити передумови заснування й процес розбудови історичного семінару у Львівському університеті у другій половині ХІХ ст. Методологія дослідження спирається на принципах історизму та наукової об’єктивності. Використано як загальнонаукові (індукція, дедукція, синтез), так і спеціально-наукові методи (проблемно-хронологічний, історико-описовий, історико-порівняльний, статистичний). Наукова новизна полягає у тому, що запровадження семінарської форми навчання історії у Львівському університеті проаналізовано на широкому тлі змін, які відбувались у сфері вищої освіти у тогочасній Європі; вперше в історії львівської історіографії показано особливості дидактично-організаційної діяльності професорів – керівників історичного семінару; на основі збережених щорічних звітів про роботу семінару досліджено чисельність студентів, його учасників, і дидактичні форми роботи на заняттях. Висновки. Початок ХІХ ст. приніс значні зміни у способах дослідження, нарації та вивчення історії у західному світі. Історія стала професійною науковою дисципліною, а опанування історичного фаху почало вимагати спеціальних студій в університеті. Важливі зміни відбулись у дидактичних формах історичних студій, у більшості європейських університетів було запроваджено семінари, на яких студенти почали критично досліджувати документи й проводити самостійні наукові дослідження. 1852 р. історичний семінар було запроваджено у Львівському університеті, який у той час належав до освітньої системи монархії Габсбурґів. 1873 р. історичний семінар було поділено на два відділення – загальної всесвітньої та австрійської історії. Найбільшого успіху історичний семінар у Львові набув під керівництвом професора Ксаверія Ліске. Завдяки його плідній дидактично-організаційній роботі семінар став важливою компонентою підготовки молодих істориків і чи не найважливішою передумовою інституціоналізації історичної науки у Львові в кінці ХІХ ст.
Authors and Affiliations
Ірина ГЛУШИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP508902
- DOI -
- Views 90
- Downloads 0
ДІЯЛЬНІСТЬ ФРОНТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ У 1933 – 1939 РР.
У статті простежено процес створення Фронту національної єдності. Ця легальна партія виступала з позицій «творчого націоналізму», боролася проти політики «нормалізації», в другій половині 30-х років ХХ століття діяла акт...
НІМЕЦЬКЕ ПОЧАТКОВЕ ШКІЛЬНИЦТВО НА ДРОГОБИЧЧИНІ У РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941 – 1944)
У статті розкрито становище німецького початкового шкільництва на Дрогобиччині у 1941 – 1944 р. На основі документів німецьких окупаційних органів управління освітою розкрито формування шкільної мережі, кількісний і наці...
METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE RECONSTRUCTION OF THE EAST-SLAVS ETHNIC HISTORY IN THE MODERN UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY
Modern Ukrainian historians, during the reconstruction of the East Slavs’ ethnic history before the Mongol era, rarely adhere to clearly formulated methodological guidelines and theoretical postulates that allow such stu...
БОРОТЬБА КДБ УРСР ПРОТИ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКОРДОННИХ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ СТРУКТУР НА ПОЧАТКУ ПЕРЕБУДОВИ РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Наукова розвідка простежує відсутність демократичних трансформацій у зовнішній політиці КДБ УРСР, офіційно широко задекларованих ЦК КПРС на тлі перебудовних новацій у СРСР. Особливо у ставленні до українського збройного...
РОЗВИТОК ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ В ЗАКАРПАТТІ: ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ
статті досліджується стан розвитку історико-культурного туризму Закарпаття, який має достатній потенціал для успішного функціонування, свідченням чого є популярність таких маршрутів, як «Замки Закарпаття», «Палаци Закарп...