ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО В АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ: ВІД КЛАСИКИ ДО ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Мета. Стаття присвячена розгляду тілесності як атрибутивної ознаки пластичного мистецтва в Античному мистецтві, Середньовіччі, Відродженні, модернізмі й постмодернізмі. Теоретичний базис. Історичний розвиток мистецтва розглядається авторами як зміна парадигм. В рамках кожної парадигми виробляється особливе розуміння мистецтва, що характеризується як самим актом творчості, так і оцінкою його результатів. Особливої актуальності набуває завдання виявити витоки цих змін, позначити їх етапи, спрямованість еволюції художньої творчості. У цьому контексті тілесність як парадигма європейського пластичного мистецтва розглядається в статті в конкретно-історичному вимірі від класики до постмодернізму. Наукова новизна. Постмодерністські експерименти стимулюють стирання меж між традиційними видами і жанрами мистецтва. Перегляд канонічних уявлень про творення й руйнування, порядок і хаос у мистецтві свідчить про свідому переорієнтацію з класичного розуміння художньої творчості на конструювання артефактів-симулякрів, що є характерною ознакою в творчості сучасних художників, починаючи від поп-арту і до сьогодення. Висновки. Реконструкція тіла, перекомутація його елементів за принципом хаотичного колажу, трактування людського тіла як відстороненої від самої людини окремої субстанції, що подається як феномен масової культури стала основою творчого методу сучасного пластичного мистецтва. Ідеї філософів-постмодерністів знайшли своє візуальне втілення в сучасних мистецьких практиках.
Authors and Affiliations
R. M. Rusin, I. V. Liashenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP448510
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150513
- Views 80
- Downloads 0
PHILOSOPHICAL UNDERSTANDING OF THE NATURE OF VIOLENCE
Purpose. In order to consistently distinguish between violence, which is always primarily a destructive force, and the civilized use of force that involves constructive, creative goals, one should explore the main possib...
ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНЦЕПТУ «СУБ'ЄКТ» У КЛІНІЧНОМУ ДИСКУРСІ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
Мета роботи полягає у постметафізичній концептуалізації суб’єкта у клінічному дискурсі філософської антропології. Теоретичний базис дослідження поєднує засоби дискурсивної аналітики і загальні принципи історико-філософсь...
АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Мета. Стаття, заснована на аналізі фактичного матеріалу, спрямована на висвітлення важливості врахування впливу людського фактора на виникнення аварійних ситуацій на прикладі транспортної інфраструктури. Методологія. Дос...
SEARCHING FOR THE TRUE SELF: THE WAY OF NONDUAL WISDOM
Purpose. This paper attempts at analyzing the phenomenon of the human self in the Western and Eastern traditions, its dissociation and alienation in the contemporary world, and meditation as a way to the True Self. Metho...
РERSONAL PHILOSOPHIZING MOTIVES: DESCARTES AND KIERKEGAARD
Purрose of the рaрer is to emphasize affinity and succession in the aррroaches of Descartes and Kierkegaard to the interpretation of key factors of their philosophical search. It could be implemented through understandin...