КОМПЛЕКСНІ ПОРОГИ ШКОДОЧИННОСТІ ГРУНТОВИХ ФІТОФАГІВ І ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Journal Title: Scientific journal «Plant and Soil Science» - Year 2018, Vol 1, Issue 286
Abstract
Висвітлено особливості розмноження основних шкідливих організмів на посівах зернових культур і встановлені комплексні пороги шкодочинності ґрунтових фітофагів. Проведено аналіз шкодочинності сучасного ентомокомплексу пшениці озимої, кукурудзи, жита, тритикале в Лісостепу України. За показниками сезонної і багаторічної динаміки чисельності шкідників визначені втрати врожаю зерна. Обґрунтованим є розуміння розподілу ентомологічних об'єктів в агроценозах, яке часто має контагіозну форму, відбивається в показнику «площа максимальної шкодочинності», наприклад для ґрунтових фітофагів з урахуванням радіуса їх добового переміщення. Для сучасних умов ведення рослинництва актуальним є визначення сумарної потреби шкідників в харчуванні (ПЖР) за фактичною сукупності особин виду на різних етапах онтогенезу зернових культур, на конкретній площі, в певний період формування агроценозу з урахуванням частки рослинного харчування шкідника, яке змінюється в часі. У сучасних умовах розвитку сільського господарства особливого значення набуває високоефективне застосування новітніх технологій і прогресивних систем захисту зернових культур від комплексу шкідливих організмів, негативно впливають на формування і розвиток рослин і врожай зерна пшениці, жита, кукурудзи, тритикале. Застосування у виробництві моделей розрахунку комплексних порогів шкодочинності фітофагів на посівах зернових культур по теоретичних даних динаміки чисельності личинок комах за різними періодами розвитку достовірно (до 92 %) дозволяє визначити кількісні зміни ентомокомплексу в часі і просторі. При цьому особливого значення набуває розробка і впровадження у виробництво мікро і макропорогов шкідливості грунтових фітофагів, і дозволить визначити очікувані від шкідників втрати зернових культурах в Лісостепу України.
Authors and Affiliations
В. В. Сахненко, Д. В. Сахненко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP423236
- DOI -
- Views 82
- Downloads 0
ЕКОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ РЕГРАДОВАНОГО ЗА РІЗНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ
У статті наведено оцінку екологічної стійкості чорнозему реградованого за показниками його родючості. Встановлено, що домінуючою фракцією у всіх шарах ґрунту є крупний пил, вміст якого коливався від 40,7 % у породі до 51...
ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ТА ВАПНЯКОВИХ МЕЛІОРАНТІВ НА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ ЗА ВИРОЩУВАННЯ СОЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Наведені результати досліджень з вивчення впливу удобрення та післядії різних доз вапнякових меліорантів на динаміку вмісту основних елементів живлення у дерново-підзолистому ґрунті за вирощування сої в умовах Західного...
ЕКОЛОГІЧНА АДАПТИВНІСТЬ ГІБРИДНИХ (F3) ПОПУЛЯЦІЙ ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ ЗА КОРМОВОЮ ТА НАСІННЄВОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ КИСЛОТНОСТІ ГРУНТУ
Підвищення адаптивної реакції вихідного селекційного матеріалу люцерни посівної на умови вирощування є актуальним та дозволяє максимально реалізувати закладений потенціал кормової та насіннєвої продуктивності у сортів ін...
ДО ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ УПРАВЛІННЯ МИСЛИВСЬКИМИ РЕСУРСАМИ АГРОЛАНДШАФТІВ УКРАЇНСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ
Запропоновано альтернативні еколого-господарські інс¬т¬ру¬менти управління осілими мисливськими ресурсами агроландшаф¬тів Лісостепу України. Встановлено статистично значущий вплив сіль¬сь¬ких населених пунктів на простор...
ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Соя – культура ХХІ сторіччя. У світових ресурсах рослинного білка соєвий становить більше 20 %. Наші дослідження направлені на встановлення та розроблення економічно і енергетично доцільної, адекватної ресурсному наповне...