Концепція електронного кримінального провадження в Україні
Journal Title: Вісник Національної академії прокуратури України - Year 2018, Vol 0, Issue 4
Abstract
Здійснено виклад ключових положень Концепції електронного кримінального провадження в Україні (Концепція). Пропонована Концепція розроблена на виконання п. 5.12 Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, схваленої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015, щодо забезпечення належної координації правових інститутів та єдності інформаційної системи. Метою статті є формулювання ключових положень Концепції електронного кримінального провадження в Україні. Уперше запропоновано авторське визначення поняття „електронне кримінальне провадження” (ЕКП) – режим кримінальної процесуальної діяльності, заснований на композиційних алгоритмах автоматизованих кримінальних процесуальних процедур Єдиного реєстру досудових розслідувань та інтегрованих із ним електронних інформаційних систем. Таке провадження реалізується суб’єктами в електронному форматі та фіксується в офіційному електронному процесуальному документі. Вказано, що запровадження ЕКП організаційно та технічно найбільш доцільно здійснювати на базі ЄРДР. Цей процес передбачає чотири етапи: 1) удосконалення функціоналу ЄРДР; 2) залучення слідчого судді до ЕКП; 3) залучення всіх суб’єктів кримінального провадження до ЕКП за допомогою зовнішніх ресурсів цифрового обміну повідомленнями (електронна пошта); 4) перехід до здійснення електронних кримінальних процесуальних процедур із використанням особистих віртуальних кабінетів. З метою виконання відповідних дій на кожному етапі встановлено необхідність проведення заходів щодо: створення нормативної бази; вдосконалення функціональної архітектури інтеграційного середовища ЄРДР; залучення суб’єктів кримінального провадження до ЕКП; створення програмного забезпечення; розширення інфраструктури; навчання працювати з функціоналом електронної системи. Інтегрована система ЕКП складається з таких підсистем: електронне досьє кримінального провадження; шаблони електронних процесуальних документів; особистий віртуальний кабінет / автоматизоване робоче місце; аналітика та візуалізація; облік діяльності; інформаційна безпека; координація та планування. Запровадження ЕКП спрямоване на досягнення позитивних результатів у виді: спрощення процедури досудового розслідування, удосконалення систем процесуального контролю та нагляду, економії бюджетних коштів, покращення якості роботи органів прокуратури й органів досудового розслідування, підвищення соціального капіталу.
Authors and Affiliations
АНТОН СТОЛІТНІЙ, доктор юридичних наук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP534074
- DOI -
- Views 211
- Downloads 0
Використання дерматогліфічних ознак людини при проведенні досудового розслідування
За час існування науки криміналістики розроблено чимало суто криміналістичних засобів і методів, запозичено, модернізовано й успішно використано у протидії злочинності результати досліджень в інших галузях науки, зокрема...
Юридична оцінка невиконання засудженим процесуальних угод шляхом ухилення від відбування покарання
Сформовано та аргументовано науково-практичний підхід до кваліфікації дій засудженого, які полягають в ухиленні від покарання, узгодженого в угоді про примирення або про визнання винуватості, або порушенні режиму відбува...
Запобігання та протидія домашньому насильству: досвід Королівства Швеція
Сьогодні в Україні розпочато процес імплементації міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії гендерно обумовленому й домашньому насильству. Однак новий механізм запобігання і протидії такому вкрай негативному...
Правовий статус прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в суді
Діяльність прокурора щодо реалізації функції прокуратури України з представництва інтересів держави в суді спрямована на захист прав і загальних інтересів суспільства та держави. Згідно із законами країн СНД і більшості...
Діяння як ознака об’єктивної сторони підкупу особи, яка надає публічні послуги
Досліджено діяння як обов’язкову ознаку об’єктивної сторони підкупу особи, яка надає публічні послуги. Обґрунтовується необхідність виключення із ч. 1 ст. 368-4 КК України діяння, яке полягає у проханні надати неправомір...