КОНЦЕПТ ПЕРСОНОЦЕНТРИЗМУ Ж.МАРІТЕНА В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО ВЧЕННЯ ЦЕРКВИ ПРО ЛЮДИНУ
Journal Title: Філософські обрії - Year 2018, Vol 0, Issue 39
Abstract
Здобута Україною 25 років тому незалежність, реанімувала генетику політико-соціальної і націоідеологічної півкуль україн¬ського істеблішменту. Відтак, повернута до ясності та реалій суспільна свідомість, спровокувала чинники глибокого переосмис¬лення стратегічності українського фактору в парадигмі світової політики та збудила ген провіденціоналізму в формуванні нової ци¬вілізації. Процес урбанізації та глобальні системні переміни ста¬ли для українського елітарного та наукового товариства імпера¬тивом та викликом. Після того, як пострадянський культуркамф зійшов з голіафової арени і втратив ідеологічну привабливість, під наростаючим авторитетом церкви державні інституції ви¬мушені прорізати свідомість громадян такими поняття як особа, свобода, права, гідність, гуманність та озвучувати ці проблеми відтепер як пріоритетні. Аналізуючи роль Церкви в контексті реконструкцій ідеологіч¬них парадигм, важливо пам ’ятати, що українська нація перебуває на етапі транзиту від тоталітарної ідеології до розбудови демо¬кратичних засад. Від замкнутості й обмеженості до глобального співіснування та обміну соціальними дарами. Звідси випливає, що саме розумінням парадигми християнської концепції щодо люди-ни визначається перспектива українського суспільства в світовій міжнародній панорамі. Про це дуже влучно зазначає професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма, демократичні пе¬ретворення в Україні є частиною глобального процесу боротьби за демократію з авторитаризмом і популізмом, тому успіх українців має велике значення не тільки для Європи, а й для світу в цілому [1]. Українська національно-політична думка завжди форму-валась, в тому числі, на християнській аксіології, тому в умовах нових викликів вона тим більше вимушена апелювати до христи-янського наративу, філософії і, звісно, до соціальних церковних доктрин. Проте, слід розуміти, що «церква не збирається і не може підміняти Державу, видавати закони, організовувати сило-ві органи для забезпечення виконання законів. Церква не пише Кон-ституцій, хоча дуже вдоволена, коли Конституція Держави бере до уваги відповідальність перед Богом. Церква прагне до того, щоб ті, хто прислухається до її вчення, сповняли Божий закон, а це включає також послух усім людським законам, які не проти-вляться Божому[2].
Authors and Affiliations
Іван Михайлович ЦИХУЛЯК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP499078
- DOI 10.5281/zenodo.1296486
- Views 97
- Downloads 0
POLYTHEISM ANCIENT GREEK MENTALITY AS A FACTOR
This article examines the phenomenon of polytheistic beliefs of the ancient Greeks as an attribute of the formation of the mentality of the nation - a spiritual phenomenon, ethnic identity color, national consciousness,...
NEED FOR AN “A PRIORI” EPISTEME IN THE ARGUMENTS OF “CONCEPTUAL PRAGMATISM”
In the article the philosophy of logic of American thinker Karl Lewis is analyzed, the need to include the concept of «a priori» in knowledge system is proved. A search for new arguments lead to pragmatic choice of possi...
VALUE ORIENTATIONS OF SOCIAL ARCHITECTONICS OF GLOBAL SOCIAL NETWORKS IN MODERN SOCIETY
The integration of innovative technologies in the body of social reality should be consistent with social purposes, values and meanings. It seems to be heuristically promising to compare information networks with the sof...
Філософські підґрунтя аналізу просторовості моди
У статті розглядаються можливості визначення моди як простору, пошуки філософських засад для аналізу простору моди. Піднімається питання складності визначення поняття «мода» і необхідності його розгляду у філософському р...
ҐЕНЕЗА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ
У статті аналізується ґенеза університету в європейській історії. Автором доведено, що університет, аби забезпечити собі статус важливого соціокультурного феномену сучасності та не відійти на периферію процесів цивілізац...