Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
Досліджується становлення та розвиток традиції християнської койнонії-громади як діалогічної форми соціальності: від часів перших століть християнства до доби Нового часу. Доведено, що койнонійний тип соціальності, сформувавшись за часів есхатологічного християнства, заснований на безпосередньому не відчуженому спілкуванні в модусах «учнівство» та «братство». За мірою трансформацій християнської громадськості та перетворенням християнства на державну релігію, відбулося посилення діалогу церкви з державою. Християнська громадськість перетворилася на об’єкт впливу й патерналістського піклування з боку означених комунікуючих сторін. Поступово формалізувався й статус православної громади, яка набула топологічних і організаційних конотацій: спочатку у зв’язку з її міським розташуванням; потім із приналежністю до певного храму як осередку громади. Це й ознаменувало поступовий перехід від громади-койнонії до сучасної моделі – громади-парафії. Більш точно, враховуючи не лише парафіяльний, а й рівень єпископської громади – громади-еклезії. Що й узасадничило семантичний «дрейф» – від співжиття християнської громадськості як братерства у бік його топологічного (такого, що прикріплено до певного місця) або ж організаційного (такого, що прикріплено до організації) функціонування. Реформація поєднала християнську соціальну традицію з новою капіталістичною реальністю. Реформаторський рух XVI ст., ставши бунтом проти клерикалізму та ієрархічного свавілля, утворив новий консенсус між кліром та громадою, намагаючись відтворити первинний зразок громади-койнонії. У подальшому відбулися процеси адаптації протестантських церков до новочасних умов – у діалозі як з державою, так і з громадянським суспільством.
Authors and Affiliations
Nataliya Ishchuk
Пошук екуменічної релігійної тотальності як апофеоз десакралізації культури
У статті досліджуються зарубіжні культурні практики щодо впливу екуменічного руху, який має в собі модерні тенденції, пов’язані з виникненням надзвичайно агресивного, ідеологізованого інструменту впливу на людину засобам...
Научно-исследовательская деятельность киевского отдела научного атеизма в 1980-е гг.
В статье анализируется научно-исследовательская деятельность отдела научного атеизма Института философии АН УССР. Автор на основе архивных материалов рассматривает основную тематику отдела, а также показывает, как о...
Основні аспекти ранніх праць Івана Мірчука
У статті проаналізовано основні аспекти ранніх праць філософа в еміграції І.Мірчука. Показано, що саме ранні праці мислителя дають ключ до розуміння багатогранності його особистості, вказуючи на різносторонність інтересі...
Пятидесятническая герменевтика о раздельность духовного возрождения
В статье исследованы пятидесятническую герменевтику по раздельности духовного возрождения на основе текстов Нового Завета. В работах современных евангельских исследователей взвешенно используются положительные достижения...
Политическое лидерство как коррелят развития информационного общества
В статье рассмотрены концептуальные подходы к проблеме политического лидерства выдающимися мыслителями прошлого и их влияние на современные исследования указанного феномена. Подвергнуты анализу особенности становления фе...