Ліси Північно-Східного Поділля в Пізньому Голоцені (за даними спорово-пилкового аналізу)
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2016, Vol 8, Issue 1
Abstract
У статті наведені результати палінологічного і радіовуглецевого вивчення трьох торфовищ з території Хмельницької області: поблизу сіл Пашківці і Печеськи, Доброгорща, Гелетинці (Північно-Східне Поділля). Час формування досліджених відкладів – пізній голоцен, субатлантичний період (SA-2, відповідає епосі заліза за археологічною шкалою), таким чином, у них збереглася інформація щодо динаміки рослинного покриву за останні 1500 років, коли антропогенний вплив на довкілля вже існував і поступово посилювався. У статті проаналізована динаміка лише лісової рослинності. Встановлено, що основними регіональними компонентами лісів північно-східного Поділля в пізньому голоцені були Pinus sylvestris, Picea abies, Betula, субрегіональними – Ulmus sp., Carpinus betulus, Quercus sp., Tilia cordata. Ближче до сучасності набувають поширення липово-дубові, похідні грабово-дубові ліси та лісові угруповання за участю в’яза. Виявлена спільна тенденція зменшення частки пилку дерев відносно частки пилку трав’яних рослин від часу початку формування відкладів до сучасності. З урахуванням наявного антропогенного впливу на рослинність регіону можна припустити, що це відображає зменшення площ лісів унаслідок їх вирубування. Для всіх розрізів спостерігаються спільні риси змін сумарної частки пилку широколистяних порід: на початку формування відкладів вона становить 2,9%, далі зменшується до 2% і ближче до сучасності знову помітно збільшується до 6,5%. Це корелює зі зменшенням ближче догори відносного вмісту пилку Pinus і Picea. Імовірно відбувалося збільшення площ широколистяних лісів за участю в’яза та липово-дубових і похідних грабово-дубових деревостанів.
Authors and Affiliations
О. Андрєєва
Keywords
Related Articles
- EP ID EP178156
- DOI -
- Views 117
- Downloads 0
THE HISTORY OF SWANS (CYGNUS) RESEARCHES IN UKRAINE
The Genus Swan (Cygnus) includes three species - Mute Swan (Cygnus olor), Whooper Swan (Cygnus cygnus) and Bewick’s Swan (Cygnus columbianus bewickii). All three members of the genus are not have the same status in the c...
The features of tree mortality in pine forests due to chronic air exposure pollution
The structure of tree mortality in the Cherkassy pine forest stands and their dynamics has not been investigated, as it requires longlasting permanent studies. The aim of our research was to investigate the dynamics of t...
DOES HARPALUS RUFIPES (COLEOPTERA, CARABIDAE) EXTERMINATE WEEDY OR TARGET PLANTS OF AGROCENOSES?
Trophic preferences of ground beetle, Harpalus rufipes (De Geer, 1774) – one of the most important pests of agricultural crops been analyzed. Harpalus rufipes is transpolyzonal field species, the most numerous of ground...
Comparative analysis of micromorphological characters in two closely related species, Silene syreistschikowii and S. supina (Caryophyllaceae)
Silene syreistschikowii P. Smirn. (Caryophyllaceae) is endemic to Eastern Crimea, but its taxonomical status is interpreted ambiguously. This species is very similar in morphology to widely distributed S. supina M. Bieb....
Вміст аденілових нуклеотидів у мітохондріях печінки за умов ацетамінофен-індукованого гепатиту та аліментарної депривації протеїну
Робота присвячена визначенню вмісту АТР, АDP і AMP у мітохондріях печінки за умов ацетамінофен-індукованого ураження на фоні аліментарного дефіциту білка. Дослідження проведені на білих безпородних щурах масою 90 – 100 г...