Между «сказанием» и «episodes en swift»: о неизвестной рукописи Ильи Тимковского «Записки для истории Малороссии» (1849 г.)
Journal Title: Київська Академія - Year 2018, Vol 0, Issue
Abstract
Віднайдений в архіві рукопис «Записок для истории Малороссии» — це розпочатий 1849 р. і полишений незавершеним твір Іллі Федоровича Тимковського (1773–1853). «Записки», як і велика (коли не більша) частина рукописної спадщини Тимковського, досі були обійдені увагою дослідників попри те, що серед авторів, котрі писали про Тимковського, бачимо таких помітних діячів «на поле общественно-научном», як його племінник Михайло Максимович, Микола Шугуров, Володимир Науменко. На противагу масштабній громадській діяльності Тимковського, яка виходила за рамки професійного поля (юрист, педагог, літератор etc.), його історіографічну спадщину досі вивчено фраґментарно і редуковано. Зокрема, не досліджено ролі Тимковського у представленні історико-культурного простору України, історичної свідомості та знання, у створенні умов для розвитку українського історіописання. Проте, збережений корпус джерел з архіву Тимковського разом з його еґо-документами, що їх було опубліковано в XIX столітті, дозволяють заповнити цю лакуну. Такій меті присвячено й дану статтю. Її перша частина покликана окреслити біографічний контекст автора «Записок», зокрема, закцентувати увагу на значенні для нього історії та пам’яті, а також простежити генезу ідеї написання історичного твору та «зовнішні» обставини, які призвели до того, що роботу над «Записками» було перервано. У другій частині (в наступному випуску «Київської Академії») планується опублікувати текст «Записок» з аналізом джерелознавчого та соціо-культурного контекстів їх створення, а також історичних поглядів автора та співвідношення його інструментарію в історіописанні та мемуаристиці.
Authors and Affiliations
Tatyana Ananyeva
Keywords
Related Articles
- EP ID EP505119
- DOI 10.18523/1995-025x2018155033
- Views 70
- Downloads 0
Бартоліні, Марія Ґрація. «Пізнай самого себе»: неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди, переклад з італійської Мар’яни Прокопович та Катерини Новікової (Київ: Академперіодика, 2017), 157 с.
Вихід у світ перекладу праці Марії Ґрації Бартоліні, відомої італійської славістки та дослідниці українських ранньомодерних текстів, не залишиться поза увагою тих, хто цікавиться історією вітчизняної культури, а тим біль...
The Embassy of Lazar Baranovych to Moscow in 1684: Gifts, Requests, and Other Expenses
The paper offers the materials of Lazar Baranovych’s embassy to Moscow in 1684. This is the first publication of the documents. They include three letters of Baranovych to tsars Ivan and Peter Alekseyevich, the regent So...
Невідома розвідка професора Київської духовної академії П. П. Кудрявцева про поховання у соборі Києво-Братського монастиря
Публікація вводить до наукового обігу рукопис професора Київської духовної академії Петра Кудрявцева, присвячений похованням, що були виявлені у 1878–1879 р. під підлогою Богоявленського собору Києво-Братського монастиря...
Reading Skovoroda’s Works: What Do the Texts Hide and Reveal?
The article analyzes variants of interpretation of Skovoroda’s philosophical works as models of reading, and argues that the interpretation variability depends on the assumptions about the latent in the works, including...
Історія Київської духовної академії крізь призму біографій її патронів, вихователів і вихованців
Останнім часом в Україні з’явилося чимало різноманітних довідкових видань. Очевидно, це зумовлено попитом на літературу такого жанру, а також накопиченням певної інтелектуальної маси знань. Українська історіографія теж п...