Місцева зволожуюча терапія у дітей з атопічним дерматитом – запорука успішного протирецидивного лікування
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2016, Vol 6, Issue 3
Abstract
<p><strong>Резюме.</strong></p><p>У даній статті описуються підходи до ведення дітей з атопічним дерматитом (АД) різного ступеню тяжкості, а саме можливості застосуванні немедикаментозних засобів (зволожуючих засобів, ванн, вологого обгортання та ін.). Атопічний дерматит – це захворювання, що супроводжується вираженим свербінням, має хронічний перебіг та вражає до 25% дитячої популяції. Ксероз є однією із основних клінічних особливостей АД, що призводить до порушення епідермального бар’єру. В лікуванні ксерозу та з метою попередження трансепідермальної втрати вологи перш за все застосовують топічні зволожуючі засоби, які містять різні пом’якшуючі речовини та/або компоненти, що посилюють бар’єрну функцію шкіри. Більшість з них містять воду, яка забезпечує лише короткочасний зволожуючий ефект, проте інші компоненти забезпечують основні переваги того чи іншого препарату.</p><p>Емоленти повинні бути основою місцевого лікування при легких формах захворювання та займати важливе місце в терапії середнього та тяжкого ступеня хвороби. Вони також є вкрай необхідним компонентом в лікуванні та профілактиці загострень. Тому, слід пам’ятати, що зволожуючі засоби – це суттєва складова та невід’ємна ланка в терапії AД, особливо в дитячій популяції.</p><p>Навіть сьогодні бракує систематичних досліджень для визначення оптимальної кількості й частоти застосування зволожуючих засобів. Прийнято вважати, що емоленти необхідно застосовувати таким чином, щоб явища ксерозу були мінімальними. Традиційні зволожуючі засоби випускаються у формі кремів, мазей, масел, гелів і лосьйонів. Більшість сучасних мазей мають велику перевагу, що не містять консервантів, які при нанесенні на пошкоджену шкіру можуть викликати печію та бути занадто жирними для хворих на AД. Лосьйони містять більший відсоток води, яка швидко випаровується, тому їх не рекомендується застосовувати у пацієнтів з вираженим ксерозом.</p><p>Клінічні випробування щодо порівняння конкретних зволожуючих засобів нечисленні, а опубліковані дані й досі не продемонстрували переваг одного емоленту над іншим. У нашій клініці також є тривалий досвід застосування емолентів у дітей, хворих на АД, у тому числі, дітей раннього віку. Найчастіше у своїй практиці ми використовуємо Топікрем, Фізіогель та Ойлатум. Для того, щоб проаналізувати ефективність кожного з них, ми виділили 24 дитини віком від 6 місяців до 2 років з встановленим діагнозом атопічний дерматит, період ремісії та порівну розділили їх на три групи. Період спостереження тривав 14 днів. Оцінка ефективності проводилась за допомогою індексу SCORAD, завдяки якому визначали не тільки об’єктивні критерії, але й проводили суб’єктивний аналіз порушення сну та вираженості свербіння. У ході проведеного дослідження, точніше клінічного спостереження, яке відносить до ІІІ рівня доказовості (С), нам вдалося ще раз продемонструвати високу ефективність зволожуючих засобів. Аналізуючи отримані результати, перш за все, хочемо підкреслити хорошу клінічну ефективність усіх трьох емолентів.</p><p>Таким чином, вибір зволожуючого засобу – це виключно індивідуальний підхід, адже ідеальний засіб повинен бути безпечним, ефективним, доступним, не містити шкідливих добавок, ароматизаторів та інших потенційно сенсибілізуючих агентів.</p>
Authors and Affiliations
O. Kolenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634560
- DOI 10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.18
- Views 94
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНОЗУ У ВАГІТНИХ
<p><strong>Вступ. </strong>Питома вага генітальних інфекцій в структурі материнської та перинатальної захворюваності складає, згідно різних літературних даних, близько 60 - 80 %. Бактеріальний вагіноз (БВ) є доведеним фа...
Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією
<p><strong>Вступ.</strong> Удосконалення перинатальної допомоги в Україні привело до зниження ранньої неонатальної смертності, однак зниження антенатальних втрат не відбулося. Проблема антенатальної загибелі плода (АЗП)...
ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ
В статті відображені нові аспекти лікування серцевої недостатності у вагітних. При серцевій недостатності з порушенням систолічної функції лівого шлуночка використовують діуретики, дигоксин, периферичні вазодилататори. Д...
МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТРУКТУР ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ В ЖІНОК З ПЕРЕНЕСЕНИМИ TORCH – ІНФЕКЦІЯМИ В АНАМНЕЗІ
<p>Формування хронічної плацентарної недостатності в стадії декомпенсації у вагітних сприяє внутрішньоутробному інфікуванню дитини. На сьогодні недостатньо вивчені гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни в...
РЕТРОСПЕКТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ
<p>Вивчались зміни, що відбулися за останні 40 років в фізичному розвитку школярів Київського регіону шляхом проведення обстеження 1620 школярів у порівнянні з дослідженнями, проведеними у 60-х роках ХХ століття професор...