МУЗЕЙНА КОМУНІКАЦІЯ: КУЛЬТУРНА ПРОФАНАЦІЯ АБО СКЛАДОВА ГУМАНІТАРНОГО ТРЕНДА ДОБИ ПОСТМОДЕРНУ
Journal Title: Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Філософія" - Year 2018, Vol 0, Issue 50
Abstract
У даній статті досліджується специфіка трансформації музейної комунікації в ситуации постмодерну. Сучасні інноваційні та інтеграційні потреби соціуму підштовхують музейне співтовариство до активної модернізації своєї діяльності, а, отже, і до послідовного розвитку рольових завдань потенційної музейної аудиторії. Можна стверджувати, що сучасний музей є матеріалізований центром накопичення духовного і матеріального досвіду конкретних етнічних і полікультурних груп. Не викликає сумніву, що будь-яка культура, в тому числі і культура мас, безумовно, вимагає до себе уваги, поваги і спеціального підходу. Однак, це не означає, що духовні маяки сучасної цивілізації повинні пристосовуватися до подібних постмодерністьских культ-масових трендів, витлумачуючи смаки натовпу як домінуючі і тому визначальні. Подібні смаки не можуть і не повинні бути критерієм культурного життя суспільства, хранителем і координатором якого багато в чому є сучасний музей. У той же час, музей не може існувати поза викликів свого часу, не може не відповідати тим завданням предметної комунікації, які власне і роблять його не просто фондосховищем, але центром рухомого духовного і соціокультурного простору, що перебуває у стані невпинного розвику. В умовах радикальних змін соціально-економічної сфери неминуче відбувається модернізація діяльності музею, модифікація його соціальних функцій і пов'язаної з ними соціокультурної місії. Подібні зміни привносять, видозмінюють і наповнюють новим змістом повноваження і функції музею як соціального і культурного інституту. Музеєзнавці-практики, що працюють в найбільших музеях світу, сходяться в одному – в своїй публічній і рішучів відмові від примітивізації і профанації в музейній сфері, бо, в іншому випадку, музейні установи очікує незавидна доля диснейлендів і лунапарків.
Authors and Affiliations
М. В. Тортика
САМООСВІТА ОСОБИСТОСТІ ЯК СПОСІБ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЖИТТЯ
Досліджено, як зростання інфомаційного потоку, виникнення нових технологій, прискорення соціально-економічного розвитку, перехід до ринку, зростання числа безробітних впливають на формування стратегії...
PHILOSOPHICAL DIALOGUE AND ITS LINGUISTIC REPRESENTATION: GERMAN AND UKRAINIAN TRADITIONS
The article is devoted to the philosophical dialogue regarding as a singular form of the philosophical communication. The ontological dimension of the philosophical dialogue is explicated and typology of its forms is exa...
КОНЦЕПТ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НОВОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКОНОДАВСТВА
В умовах реформування системи загальної середньої освіти та старту нової української школи, одним із пріоритетних є питання підвищення якості освіти. Адже відомим є той факт, що від того, яким...
МУЗЕЙНА КОМУНІКАЦІЯ: КУЛЬТУРНА ПРОФАНАЦІЯ АБО СКЛАДОВА ГУМАНІТАРНОГО ТРЕНДА ДОБИ ПОСТМОДЕРНУ
У даній статті досліджується специфіка трансформації музейної комунікації в ситуации постмодерну. Сучасні інноваційні та інтеграційні потреби соціуму підштовхують музейне співтовариство до активної модернізації своєї дія...
ЭПОХА ТОТАЛЬНОЙ ГЛУХОТЫ: ПРИРОДА И ПОСЛЕДСТВИЯ АНТИКУЛЬТУРНОГО ПРОЕКТА
В статье обзорно анализируется состояние кризиса современной культуры, его причины и факторы, уходящие своими истоками в экзистенцию человеческой событийности. Выявляются основные проблемные зоны и онтологические основан...