Музичний контекст “контрапунктового читання” Едварда Саїда
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2018, Vol 97, Issue
Abstract
Розглянуто метод контрапунктового читання, запропонований американським літературознавцем, музикантом і музичним критиком Едвардом Саїдом, розроблений ним на основі рецепції музики і покликання на творчість видатних композиторів та музикантів. Виділено важливий принцип переступання меж, під яким мислитель розуміє здатність музики чи літератури пристосовуватися одне до одного, їхню можливість включати у себе і приєднувати суспільні структури, змінювати виражальні засоби залежно від ситуацій і публіки, владних і статевих констеляцій. Тож звернено увагу на те, що для літературознавця абсолютно органічне аргументування щодо окремих поетологічних аспектів літературного твору, опираючись на закономірності музичного мистецтва, і навпаки, ведучи мову про музичні твори, він ефективно залучає літературний контекст. Вказано, що програма контрапунктового читання характеризується, по-перше, зв’язком естетичного концепту з енергійним політичним визначенням напрямку „contra”, по-друге, об’єднанням різних форм мистецтва і діяльності у спільний всезагальний концепт, який претендує на те, щоб бути водночас метафоричним і методологічним. Аналізованим матеріалом слугують есе про музику Е. Саїда, опубліковані у книгах “Musical Elaborations” (1991) та “Music at The Limits” (2007).
Authors and Affiliations
Svitlana Macenka
Keywords
Related Articles
- EP ID EP465605
- DOI 10.31861/pytlit2018.97.085
- Views 84
- Downloads 0
“Найперше – музика у слові!” [Рецензія на книгу: Маценка С. П. Партитура роману : монографія. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 528 с.]
Рецензія на книгу: Маценка С. П. Партитура роману : монографія. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 528 с.
Михайло Коцюбинський і Володимир Винниченко: біографіка творчих “ландшафтів”
Творчі світи Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка виразно прокреслюють особливості українського літературного fin de siècle. Важливу роль відводимо характерним рисам, притаманним творчим долям митці. Вони сприя...
“Мертві душі”: гоголівська інтерпретація стану безумства
Парадигму безумство запропоновано розглянути як принцип градуювання всіх рівнів форми і як ключовий сугестивний жанровий конструкт „Мертвих душ”. Підкреслюється, що антропологічний вектор гоголівської уваги спрямований у...
Систематичний покажчик (1966-2015)
Ювілейний випуск є „Систематичним покажчиком статей”, що з 1966 по 2015 р. друкувалися у науковому збірнику „Питання літературознавства” (до 1991 р. „Вопросы русской литературы”). Він доповнюється „Бібліографічним описом...
Урбаністичний образ Нью-Йорка в англомовній поезії Рози Ауслендер
Англомовна поезія Рози Ауслендер – цікавий феномен у біографії та творчості німецькомовної авторки, пов’язаний із практичними аспектами життя в еміграції та пережитими душевними травмами. Проаналізувавши поетичні тексти...