Навчання/екзаменування «по-кафедральному» (до питання освіти/освіченості білого духовенства в Київській митрополії XVIII ст.)
Journal Title: Київська Академія - Year 2018, Vol 0, Issue
Abstract
В статті розглядається підготовка майбутніх ієреїв в Київській православній митрополії XVIII ст. Дослідження переважно сфокусовано на аналізі конкретних практик вишколу парохів. Головним джерелом слугують реєстри грошей, сплачених в кафедрі при отриманні священства (більше десятка однотипних реєстрів за 1737 р., та один за 1736 р.). Зафіксовані суми дають змогу реконструювати особливості навчання/ екзаменування «по-кафедральному». У такій підготовці ключовим для ставлеників було випробування в читанні, після того — обов’язкова сповідь. У вишкіл майбутніх ієреїв, як вдалося з’ясувати, входили навчання катехізису та чинопослідуванню богослужінь і, можливо, церковному співу, основи проповідництва або, швидше, знайомство з повчальною літературою. Особливу увагу звертали на моральні якості майбутнього ієрея. Така «програма», хоч і була вужчою, ніж вимагалося законодавчо, представляє основні очікувані напрями діяльності священика на парафії: звершення Літургії, виконання треб, навчання пастви основам віри. Кафедра монополізувала право на навчання ставлеників. Розглядати Могилянську академію, як основну школу для майбутнього парафіяльного духовенства Київської митрополії, невірно. Базовим для ставлеників у XVIII ст. було навчання при кафедрі — у школі при архієрейському домі, що мала, насамперед, «професійне» спрямування. Київська кафедра, як структура, і духовенство, як певна корпорація, у XVIII ст. самостійно вирішували питання освіти своїх нових членів, а певний рівень освіченості, був обов’язковою умовою для набуття священства.
Authors and Affiliations
Oksana Prokopyuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP505077
- DOI 10.18523/1995-025x2018155031
- Views 43
- Downloads 0
Історія Київської духовної академії крізь призму біографій її патронів, вихователів і вихованців
Останнім часом в Україні з’явилося чимало різноманітних довідкових видань. Очевидно, це зумовлено попитом на літературу такого жанру, а також накопиченням певної інтелектуальної маси знань. Українська історіографія теж п...
Бартоліні, Марія Ґрація. «Пізнай самого себе»: неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди, переклад з італійської Мар’яни Прокопович та Катерини Новікової (Київ: Академперіодика, 2017), 157 с.
Вихід у світ перекладу праці Марії Ґрації Бартоліні, відомої італійської славістки та дослідниці українських ранньомодерних текстів, не залишиться поза увагою тих, хто цікавиться історією вітчизняної культури, а тим біль...
Reading Skovoroda’s Works: What Do the Texts Hide and Reveal?
The article analyzes variants of interpretation of Skovoroda’s philosophical works as models of reading, and argues that the interpretation variability depends on the assumptions about the latent in the works, including...
Did the Scribes of the Metropolitanate of Kyiv Know the Spanish Scholasticism? Problem Statement
The article is an attempt to discover the «Spanish trace» in the seventeenth-century theological thought of the Metropolitanate of Kyiv by using the instruction on the administration of the church sacraments (Russ. «Nauk...
Від «додаткових класів» до «народного училища». Світський освітній заклад у Харкові 1775–1789 рр.
Історія виникнення світських навчальних закладів, поява нової, світської освіти потребує детального дослідження. Створення у Харкові «додаткових класів» 1768 р. — одна з перших спроб на шляху до світської школи на Слобож...