ОСОБИСТІСНІ МОТИВИ ФІЛОСОФУВАННЯ: КАРТЕЗІЙ ТА К’ЄРКЕГОР
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета аналізу – акцентувати змістовну спорідненість та спадкоємність в підходах Картезія та К’єркегора до тлумачення ключових чинників філософських шукань. Її реалізація передбачає прояснення таких моментів в позиціях обох мислителів: а) належні засади людського існування, б) чинники можливості свободи людини як умова її саморозбудови, в) своєрідність підходу до реалізації задачі доказу Бога. Теоретичний базис. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителів як прояви їх особистостей. Новизна підходу автора полягає у переконанні щодо правомірності розгляду філософії Нового часу як форми реалізації запиту епохи на розбудову людини. Істотною передумовою розкриття теми статті є увага до останніх досліджень філософії Картезія, котрі демонструють ключову значущість антропології. Оскільки становлення власної позиції К’єркегора є діалогом зі знеособленим баченням філософії, то формою увиразнення споріднених мотивів вчень обох мислителів є акцентування особистісних мотивів філософування. Спорідненість шляхів та способів їх увиразнення. проявляється, по-перше, в дистанціюванні від знеособленої та дегуманізованої картини світу, по-друге, в релігійній спрямованості шукань та доказах існування Бога виходячи з конечної природи людини. Висновки свідчать, що сучасний рівень історико-філософської науки уможливлює обстоювання тези про змістовну спорідненість позицій Картезія та К’єркегора щодо розуміння основних мотивів філософування, котрі суголосні нинішнім шуканням. Окреслюючи контекст тлумачення К’єркегором антропологічного проекту Картезія, автор виходить з визнання детермінуючого впливу гегелівського тлумачення філософії взагалі та його тлумаченням Картезія зокрема. Означена констатація уможливлює тлумачення шукань К’єркегора як деконструкцію Гегеля, оскільки подальше некритичне збереження та відтворення його настанов оцінюється як загрозливе для і реалізації людиною свого духовного покликання. Спільний принциповий момент в позиціях обох мислителів – посилений інтерес до індивідуально-особистісних аспектів природи людини як конститутивного чинника доказу існування Бога.
Authors and Affiliations
A. M. Malivskyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383987
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.132558
- Views 104
- Downloads 0
ОНТОЛОГІЯ ІСНУВАННЯ: НАСТУПНА ПАРАДИГМА. РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ БЕРНАРДА КАСТРУПА "ІДЕЯ СВІТУ: МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ АРГУМЕНТ ДЛЯ МЕНТАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ РЕАЛЬНОСТІ"
В останні десятиліття в науці та філософії були спроби створити і затвердити нову онтологію існування, яка могла б стати надійною альтернативою існуючої фізикалістської метафізики. Нова книга Бернарда Каструпа (2019, 312...
ГЕНДЕРНА ГЕНЕОЛОГІЯ ЧИТАННЯ ЯК КУЛЬТУРНОЇ ПРАКТИКИ
Мета. Стаття присвячена дослідженню культурологічного аспекту роботи з текстами у європейській культурі. З’ясовано методологічні засади потрактування поняття «практика» у філософському та соціологічному дискурсах. Якщо у...
ANTROPOLOGICAL APPROACHES IN LEGAL CERTAINTY RESEARCH
Purpose. The study is aimed at highlighting in the historical-comparative context the influence of anthropological teachings on the development and formation of such a legal phenomenon as "legal certainty", proving that...
GREEK «ΦΥΣΙΣ» AS THE BASIS OF GENDER STEREOTYPES
Purpose. Considering the fact that the concept «by nature» formed the basis of diametrically different approaches to the interpretation of the place and role of women not only in Greek society, but determined the gender...
ANTHROPOLOGICAL ASPECTS OF HIGH-TECH FACILITIES OP-ERATION SUPPORT
Purpose. The article, based on the analysis of actual materials, highlights the importance of taking into account the influence of the human factor in occurrence of emergency situations in terms of transport infrastructu...