ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ «ГЕОГРАФІЇ» П. Г. АНТОКОЛЬСЬКОГО 1920-х рр. І ПОЕЗІЯ ЙОГО СУЧАСНИКІВ
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 1, Issue 87
Abstract
Поезія Павла Григоровича Антокольського (1895–1978) належить до значних явищ російської літератури ХХ ст. Він творив у різні її періоди, які супроводжувалися кардинальною зміною світоглядних і культурних парадигм. Істориками літератури цей автор традиційно подається як радянський поет «другого» ряду, чиїм творам притаманне тематичне й жанрове розмаїття. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю введення у науковий обіг невивченої частини спадщини поета і осмислення її в контексті поезії пост символізму, до якої поетична творчість П. Антокольського 1910-х–1920-х рр. безсумнівно належить. Це надасть можливість заповнити прогалину в уявлення про особливості розвитку літератури того часу. П. Антокольський як поет сформувався у Срібний вік російської поезії і пройшов шлях, що почався із захоплення символізмом, футуризмом і акмеїзмом. Як і багато його сучасників, він не був прихильником революції 1917 р., проте вписався в нову соціокультурну ситуацію, став відомим поетом, який мав своїх читачів і шанувальників. Перекодування його письменницької репутації дозволяє говорити про нього, як поета Срібного віку, з художнім і культурним багажем якого пов’язані особливості його віршів наступних років. Виникнення теми Заходу в поезії П. Антокольського обумовлено трьома різними обставинами: біографічними, соціокультурними і естетичними. Біографічний аспект цієї теми пов’язаний з гастролями вахтангівського театру, що проходили по країнах Західної Європи. Соціокультурний аспект пов’язаний із загальною тенденцією 1920-х років – оскільки почастішали поїздки радянських письменників в Європу. Естетичний аспект – наслідування акмеїзму з його підвищеним інтересом до архітектури і пластичних мистецтв. Все це стало основою до розширення поетичної «географії» віршів П. Антокольського 1920-х років.
Authors and Affiliations
С. О. Зубенко, М. М. Журенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542046
- DOI -
- Views 124
- Downloads 0
ОБРАТНЫЙ ЭКФРАСИС В РОМАНЕ Д. РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»: МИР КАК ТЕКСТ
За ознакою оригінал – підробка (копія) у статті виділено кілька груп екфрастичних описів. У першу входять сфальсифіковані головним героєм роману Кордовін картини відомих живописців. До другої ми відносимо ро-боти самого...
ЛИРИКА МОСКОВСКОГО ПЕРИОДА В КОНТЕКСТЕ ЖИЗНЕТВОРЧЕСКОГО ПРОЕКТА ЭДУАРДА БАГРИЦКОГО
Мета нашої роботи – охарактеризувати лірику Едуарда Багрицького в контексті його життєтворчого проекту в московський період його творчості. Матеріалом дослідження слугували роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників з...
THE PECULIARITIES OF FORMING OF ANTROPOCETRE IN UKRAINIAN NOVEL STUDY OF SECOND HALF OF XIX CENTURY
У статті проаналізовано особливості конструювання антропоцентру в українській романістиці другої половини XIX століття в зв’язку з посиленням тенденції до гомоцентризації, що й визначило мету й сферу обсервації студії. Р...
Ладога в прозі М. Семенової: художня реконструкція життя середньовічного міста та її історико-археологічний контекст
У статті розглядаються твори М. Семенової «Лебеди улетают», «Пелко и волки», «Ведун», «Валькирия» тощо, сюжетна дія в яких так чи інакше пов’язана з Ладогою. Публікація є спробою схарактеризувати особливості художньої ре...
ФОЛЬКЛОРНЫЕ ТРАДИЦИИ В СКАЗКЕ ЛЕОНИДА ФИЛАТОВА «ПРО ФЕДОТА-СТРЕЛЬЦА, УДАЛОГО МОЛОДЦА»
У статті досліджуються фольклорні традиції, які визначають специфіку жанрової природи казки Л. Філатова «Про Федота-стрельца, удалого молодца». На основі аналізу чарівно-романтичної літературно-казкової форми виділені ха...