Особливості представлення макетів гарячих виробництв у музеях
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p><strong>Стаття </strong>присвячена<strong> </strong>проблемам макетування гарячих виробництв (гончарство, металургія, гутна справа та інші) в музеях історичного профілю. Роль макету в створенні музейної комунікації недостатньо оцінена. Значною мірою музейна комунікація залежить від атрактивності самої експозиції. Макет значно підвищує атрактивність експозиції. Проте макети дуже рідко зустрічаються в експозиціях музеїв. Ще рідше представлені макети археологічних пам’яток. Переважно такі макети є одними з центральних стендів в експозиції. Створення макетів археологічних пам’яток для музейних експозицій до сьогоднішнього дня значною мірою залишається справою тільки музею. Одним з авторів вже розроблялися наукові засади створення макетів. На цьому грунті в даній статті розглядаються проблеми макетування протогончарних печей, одноярусних, двоярусних та печей проміжних типів. Для унаочнення перших примітивних способів випалу можна використати макет імпровізованої печі. Ними виступають так звані зольники білогрудівської культури. У подальшій історії відомі дві основні конструкції гончарних печей. Перша з них мала бічну топку, гаряче повітря з якої поступало у спеціальну випалювальну камеру. Проте повітря мало різну температуру внизу випалювальної камери та під її стелею. Найдосконалішою конструкцією була піч, топка якої розташовувалася під випалювальною камерою. В цьому випадку гаряче повітря повністю охоплювало весь посуд. Така конструкція гончарних печей відома вже в неоліті Давнього Близького Сходу. Автори аналізують матеріали розкопок гончарних печей, які були здійснені в останні роки, з метою створення науково обґрунтованих макетів. Також розглянуто еволюцію металургійної справи на прикладі трьох способів плавки металу. За найдавнішим способом тигель з шихтою накривався другім тиглем та ставився на купу деревного вугілля. Потім вугілля підпалювалося та до тигля ставало четверо металургів із соплами на довгих дерев’яних трубках. У зв’язку з тим, що прямоточне сопло давало довге та вузьке полум’я, один з металургів спрямовував його в середину шихти. Другий металург із соплом з уступом спрямовував його під тигель, обігріваючи його знизу. З часом замість легень металургів почали використовувати міхи. А за доби пізньої бронзи плавка стала здійснюватися в спеціальних печах з дуттям. Описані металургійні пристрої ранньої та пізньої бронзи дозволяють створювати їх макети. Автори доходять висновку, що макети можуть стати центральними стендами в експозиціях музеїв.</p>
Authors and Affiliations
Serhii Pustovalov, Liubov Chukhrai
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575210
- DOI 10.31866/2617-7943.1.2018.150832
- Views 57
- Downloads 0
Особливості та специфіка побудови інтерактивних музейних експозицій
<strong>Мета роботи</strong>. Одним із важливих напрямків діяльності музею є експозиційна робота. ЇЇ суть полягає у представленні і репрезентації музейних предметів, які в свою чергу покликані виконувати соціально-просві...
Практики розвитку креативного підходу в освітній діяльності музею
<strong>Мета дослідження</strong> – наукове осмислення значення креативності як складової розвитку освітньої діяльності сучасних музеїв; визначення основних теоретичних здобутків, які заклали підгрунтя для розвитку креат...
Капіталізація музейних пам’яток у контексті ринкової теорії музею
<strong>Мета дослідження. </strong>Виявити можливі позитивні аспекти ринкової теорії музею. <strong>Методи дослідження.</strong> Критицизм К. Поппера по відношенню до наявних поглядів на капіталізацію музейної діяльності...
Бронзова доба Північно-Західного Причорномор’я: хронологія культур та можливість контактів
<strong>Метою </strong>статті є розгляд хронології та можливих контактів культур ранньої та середньої доби бронзи Північно-Західного Причорномор’я (ямна, катакомбна, бабинська), які проявилися в археологічних матеріалах....
Шляхи забезпечення модернізації пам’яткоохоронної діяльності у м. Києві
<strong>Мета дослідження</strong> – наукове осмислення проблемної ситуації, що склалася у сфері охорони нерухомої культурної спадщини м. Києва протягом останнього десятиріччя, і пошук шляхів її вирішення. <strong>Методи...