Персоносфера роману А. Кокотюхи “Червоний”
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2017, Vol 96, Issue
Abstract
Досліджено персоносферу роману „Червоний” сучасного українського письменника А. Кокотюхи. Серед персонажів роману виділено ті, які пізнаються як особистості в історико-культурних та соціально-політичних реаліях. З’ясовано, що композиційною особливістю роману є те, що він написаний у вигляді трьох зошитів від імені трьох другорядних персонажів, ступінь важливості яких визначається їх роллю в розвитку сюжету. Доведено, що комунікація автора з читачем відбувається опосередковано, через експліцитних персонажів із трьох різних історій про одну й ту ж саму людину. Опозицію „двох правд” показано через експліцитних авторів (Клим Рогозний, Григорій Титаренко), представлених у творі образами розповідачів, які виконують функції уявного автора. Проаналізовано моделювання специфічних сукупностей образів роману: представників радянського режиму, вільних людей, переконаних у справедливості своєї боротьби за визволення України від окупантів, і специфічну сукупність табірних об’єктів-персонажів.
Authors and Affiliations
Lyudmila Romas
Транзитивність жанру франкомовного роману межі ХХ–ХХІ століть у творах А. Нотомб
Здійснена спроба аналізу тенденцій сучасного романного жанру, що відобразилися у новій концепції літератури та процесу читання. Роман постає перед науковцями як пластична категорія, позбавлена сталих ідейно-тематичних, х...
Естетика фаустівської культури [Рецензія на монографію: Степанова А. А. Поэтология фаустовской культуры. “Закат Европы” Освальда Шпенглера и литературный процесс 1920–1930 х годов]
Рецензується монографія Ганни Аркадіївни Степанової „Поэтология фаустовской культуры. „Закат Европы” Освальда Шпенглера и литературный процесс 1920–1930 х годов” (Дніпропетровськ, 2013).
Поетика другорядного в координатах сповідальної модальності французького роману першої половини ХХ століття
На прикладі романів французьких письменників епохи католицького ренесансу – Ж. Бернаноса, Ф. Моріака, Ж. Гріна – висвітлюється епістемологічне значення другорядного в мистецтві ХХ століття, унаочнюються наративні стратег...
Интертекст в повести Сергея Довлатова “Заповедник” (Пушкин и русская классика)
Рассматривается интертекстуальное поле повести Сергея Довлатова „Заповедник”, устанавливаются пушкинские и постпушкинские диалоговые межтекстовые связи и аллюзии. Среди претекстов Довлатова названы пушкинские „Евгений Он...
Сумний автор веселої поезії: Едвард Лір та поезія нісенітниці
Досліджується художня творчість Едварда Ліра, зокрема його поетичні нісенітниці. Акцентується роль Е. Ліра в популяризації жанрової форми лімерику в царині британської та світової поезії. Проаналізовано стилістику та жан...