ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2016, Vol 10, Issue
Abstract
Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західної ліберальної демократії. Нова теорія здобула багато прихильників, які захоплено зустріли її появу. Одночасно вона була піддана гострій критиці, в якій відбилися важливі тенденції політичного життя, а також ідеологічні пристрасті авторів. Залишивши осторонь критику, засновану на геополітичному і цивілізаційному протистоянні, необхідно зазначити, що антропологічна складова теорії Фукуями практично зникла з поля зору критиків. Мета. У статті здійснено спробу дослідити теорію Фукуями крізь призму філософської антропології та піддати аналізу людське прагнення до визнання у контексті Світової Історії Фукуями. Методологія. Автор використовував філософську герменевтику та антропологічний інтегративний підхід. Основна частина. Фукуяма не задовольняється лише економічним трактуванням історії, підкреслюючи, що людина не є просто економічною твариною. Економічний розвиток неспроможний пояснити, чому люди стають прихильниками принципу народного суверенітету і гарантій основних прав під управлінням закону. Автор повертається до гегелівського нематеріалістичного погляду на історію, заснованого на боротьбі за визнання. Саме прагнення до визнання з боку інших людей Фукуяма розглядає в якості двигуна історії і причини тиранії, конфліктів і війн. Але разом з тим воно ж постає як психологічний фундамент багатьох чеснот – духу громадянськості, хоробрості і справедливості. Протягом майже всієї історії людства прагнення до визнання не реалізовувалося. На думку Фукуями, лише сучасна ліберальна демократія дає універсальне визнання всім людям, гарантуючи їм права і захищаючи ці права. Новизна. Концепція Фукуями важлива і цікава тим, що привертає увагу до ціннісної сфери людини, яка суттєво впливає на формування структури особистості. На відміну від традиційного лібералізму, що ставив на чільне місце матеріалізм і справедливість, американський дослідник основним компонентом соціальних трансформацій вважає боротьбу за визнання, духовний пошук людської гідності та рівності/переваги. Саме людина виступає як центральна точка цивілізаційного простору, одночасно його творець і творіння. Висновки. З плином часу концепція Фукуями зазнала суттєвих змін. Сучасна цивілізація зіткнулася з гострою проблемою зростаючої нерівності, серйозною фінансовою кризою, політичним хаосом і гострими військовими конфліктами, проблемою мігрантів та біженців. Однак і досі в сфері ідей ліберальна демократія не має реальних конкурентів.
Authors and Affiliations
T. V. Danylova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP217765
- DOI 10.15802/ampr.v0i10.87303
- Views 134
- Downloads 0
АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Мета. Стаття, заснована на аналізі фактичного матеріалу, спрямована на висвітлення важливості врахування впливу людського фактора на виникнення аварійних ситуацій на прикладі транспортної інфраструктури. Методологія. Дос...
L. N. TOLSTOY IN SEARCH OF SPIRITUAL SENSE OF HUMAN
Purpose. To turn to the diaries and journalistic works by Leo Tolstoy, to study the content and method of his religious and ethical search. To doubt the faithfulness of his interpretation of the evangelical message of Ch...
ФІЛЬМИ ЖАХІВ У НЕСВІДОМИХ АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЯХ БІОВЛАДИ
Мета. Стаття присвячена розгляду фільмів жахів як форми антропологічної кризи масової культури, які породжують специфічні сенси та об’єктивуються у способах контролю та управління суспільством споживання, а також виступа...
СИМВОЛІЧНИЙ ЛАНДШАФТ СВІДОМОСТІ: ЛЮДИНА МІЖ РЕПРЕЗЕНТАЦІОНІЗМОМ, ФУНКЦІОНАЛІЗМОМ І РЕЛЯТИВІЗМОМ
Мета. Дослідження спрямоване на з’ясування змін інтерпретації символу в контексті онтологічного повороту в антропології культури і філософській антропології та їх кореляції з функціонуванням смислового поля культури й зо...
PHILOSOPHICAL UNDERSTANDING OF THE NATURE OF VIOLENCE
Purpose. In order to consistently distinguish between violence, which is always primarily a destructive force, and the civilized use of force that involves constructive, creative goals, one should explore the main possib...