Презентація та активізація соціокультурних та краєзнавчих відомостей в іншомовній комунікативній діяльності учнів початкової школи в умовах запровадження компетентнісного підходу
Journal Title: Проблеми сучасного підручника - Year 2018, Vol 21, Issue 21
Abstract
★Зважаючи на те, що учень молодшої школи є повноправним суб’єктом культури, автор обґрунтовує необхідність побудови процесу навчання іноземної мови відповідно до засад методичного принципу «діалогу культур». Вказується, що оволодіння новим мовним кодом має відбуватися у контексті ознайомлення з елементами культури країн, мова яких вивчається. Це дасть змогу формувати в учнів адекватні уявлення про особливості життя в іншій країні, а також визначати ефективні стратегії мовленнєвої поведінки в різних комунікативних ситуаціях. Наголошується, що в умовах запровадження компетентнісного підходу відомості про рідну культуру учнів мають бути невід’ємним складником навчального процесу. У статті окреслено ефективні способи активізації знань про рідну та зарубіжну культуру в іншомовній діяльності учнів.★Ученик начальной школы рассматривается как полноправный субъект культурной среды. В связи с этим в школе должны быть созданы условия, способствующие развитию его самоидентификации с собственным народом и его культурой. В свою очередь, в процессе изучения иностранного языка ученик должен осознать факт существование иных культур, к диалогу с которыми его готовят. Поэтому овладение новым языковым кодом должно происходить в контексте знакомства культурой страны изучаемого языка. Поскольку тематический принцип является дидактически целесообразным и общепринятым для современного учебника, знакомство с культурными явлениями стран изучаемого языка происходит посредством тематических примитивов — тем, которые характеризуются своей традиционностью и отображают базовый образ мира, в котором существует ученик и его ближайшее окружение. Тематические примитивы позволяют формировать не проблемное отношение к окружающему миру, познавая его на уровне фактов, и не отвлекать ученика от изучения нового языка. Чтобы полным образом способствовать приобретению учеником социокультурной компетенции, учебный материал должен соответствовать критериям аутентичности на уровне языка (речевых образцов), а также контекста — сюжетной линии учебника или его отдельной темы. Необходимым для формирования социокультурной компетентности ученика является учет его родной культуры (краеведческий компонент). Параллельное рассмотрение подобных явлений в двух культурах будет способствовать более глубокому пониманию их различий, а также подлинной реализации методического принципа “диалога культур”. При этом важным аспектом является не только презентация информации о культурных явлениях, но также создание условий для их сравнения. Выполнение таких заданий на начальном этапе обучения происходит, в основном, за образцом и в разных видах речевой деятельности, в том числе и письме. Важным и до конца не решенным в дидактическом и методическом плане является вопрос учета родной культуры учеников в многонациональной учебной среде.★A primary school pupil is considered as a full-fledged subject of the cultural environment. In this respect, school environment should encourage development of pupils’ self-identification with their own people and culture. In the process of learning a foreign language, childrenhave to understand that there are other cultures, which might be different from their own. Therefore, mastering a new language code should be coherent with the cultural context where it is spoken. As far as thematic principle is didactically appropriate and generally accepted for the modern textbook, acquaintance with cultural phenomena of the countries of the target language occurs through so called ‘thematic primitives’ — topics which reflect those basic fragments everyday life which the child is familiar with. Thematic primitives are aimed at shaping a non-problematic strategy in education. By representing new cultural information mainly on the level facts such topics do not distract a pupil from learning a new language. To fully promote pupil’s acquisition of cultural competence, the didactic material must meet the criteria of authenticity at the level of the language (speech patterns), as well as the context — the storyline of the textbook or its separate topics. In the process of foreign language learning it is deemed necessary to take into account facts about student’s native culture (local component). A parallel presentation of similar facts in native and foreign culture will contribute to a better understanding of their differences and similarities. This way methodical principle of the “dialogue of cultures” is implemented. An important aspect of foreign language learning is not only presentation of information about cultural phenomena, but also creation of conditions for pupils to compare them. At the initial stages of FL learning such tasks are based on reproductive approaches. In conditions of multinational educational environment it is vital to consider all pupils’ native culture — this aspect still remains unsolved from didactic and methodological perspective.★
Authors and Affiliations
О. С. Пасічник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511799
- DOI 10.32405/2411-1309-2018-21-323-334
- Views 131
- Downloads 0
ПІДРУЧНИК З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДЛІТКІВ
У статті актуалізується питання ґендерно збалансованого змісту навчальної літератури, зокрема підручника з української літератури. Акцентується увага на ролі шкільного підручника у формування ґендерної культури підлітків...
СУЧАСНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ Й НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ
★У статті проаналізовано погляди дослідників на теоретичні аспекти навчального забезпечення дисципліни. Надано визначення термінів «засоби навчання», «педагогічні засоби», «інформаційне забезпечення дисципліни», «навчаль...
Підручник з географії як складник навчально-методичного забезпечення закладів загальної середньої освіти
★У статті висвітлено питання ролі й місця сучасного підручника з географії в навчально-методичному забезпеченні закладів загальної середньої освіти. Відображено окремі результати дослідження, проведеного в закладах загал...
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПІДРУЧНИКА ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
У статті аналізуються концептуальні (психологічні, дидактичні та методичні) основи побудови підручника для школи першого ступеня; висловлюється думка про доцільність виділення (з огляду на реалії сьогодення) поліграфічни...
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ ТЕМАТИКИ ПІДРУЧНИКА ДЛЯ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ
У статті визначено сутність змістового ядра та складових компонентів поняття «професійна компетентність учителя», конкретизовано і поглиблено визначення понять «розвиток професійної компетентності вчителя» та «управління...