Природничі музеї університетів України (ХІХ – початок ХХ ст.)
Journal Title: Історія науки і техніки: Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій - Year 2019, Vol 9, Issue 1
Abstract
Одним із актуальних завдань сучасної історії біології є вивчення діяльності природничих музеїв при університетах, їх вплив на розвиток світової науки та їх значення в процесі підготовки відповідних спеціалістів. Також одним із завдань є вивчення ролі персоналій видатних вчених, що зробили вагомий внесок в становлення та розвиток природничої науки. Стаття присвячена аналізу становлення, розвитку та діяльності університетських природничих музеїв України, створення колекцій, систематизації зібраного матеріалу, обладнання спеціалізованих приміщень та будівель. На основі проаналізованих джерел висвітлено роботу університетських природничих музеїв, стан колекцій, їх кількість, наповнюваність та вартість. Надаються імена наукових співробітників музеїв, меценатів, які дарували колекції та людей, які продавали свої власні колекції природничим музеям. В статті розкрито досить довгу історію університетів на території України. Найстаріший з них, Львівський, створено у 1661 році на базі єзуїтської колегії. Цілий ряд університетів з’являється у ХІХ столітті. У 1805 році відкрито Харківський, а в 1834 році – Київський університети. Пізніше, у 1865 році в Одесі на базі Рішельєвського ліцею створено Новоросійський університет, у 1875 році на базі духовної семінарії відкривається Чернівецький університет. Разом з університетами створюються природничі музеї, які стають осередками знань та наукових досліджень. При університетах відкриваються геологічні, мінералогічні, зоологічні, ботанічні, палеонтологічні музеї з відповідними колекціями. Під час написання статті були використані матеріали звітів про стан та діяльність Харківського, Новоросійського, Київського та Львівського університетів. Розглянуто функції музеїв при університетах. Це, насамперед, виявлення і відбір матеріалів для колекцій, вивчення, систематизація, організація обліку та зберігання музейних колекцій і як підсумок – експонування. А також розглянута роль використання музейних колекцій для підготовки і виховання майбутніх фахівців. Не остання роль відводиться університетським музеям, як популяризаторам позитивного іміджу навчального закладу, а значить і перспективного набору нового покоління студентів. З впевненістю можна сказати, що природничі музеї університетів України ХІХ – початку ХХ століть були передовими і не поступалися університетським музеям Європи стосовно організації, збирання колекцій, їх систематизації та проведення наукових досліджень.
Authors and Affiliations
Hanna Deforzh
Keywords
Related Articles
- EP ID EP593580
- DOI 10.32703/2415-7422-2019-9-1(14)-89-98
- Views 103
- Downloads 0
Інститут обмежених речових прав в наукових працях Київського юридичного товариства (друга половина ХІХ ст.)
У статті висвітлено внесок вчених Київського юридичного товариства у вирішення проблем чиншового землеволодіння у другій половині ХІХ ст., яке було прикладом інституту обмежених речових прав, який ще називають правом на...
Українські попередники ідеї глибинної екології
На підставі аналізу тексту роботи «Труд человека и его отношение к распределению энергии» автор статті підтримує погляд сучасних дослідників щодо ідей С. Подолинського, опублікованих в роботі (1880), як передтечі ноосфер...
Н. С. Стрелецкий (1885–1967) – специалист в области строительных конструкций и мостостроения
В статье освещается жизнь и деятельность талантливого советского ученого - Н. С. Стрелецкого. Своими трудами он вписал яркие страницы в историю строительного искусства, в развитие путей сообщения, мостостроения и отечест...
Виготовлення гусеничних машин на Харківському тракторному заводі (середина ХХ – початок ХХІ ст.)
Провідним центром тракторобудування в Україні був і залишається Харківський тракторний завод. Важливим напрямом діяльності цього підприємства став випуск гусеничної техніки як для народного господарства, так і для військ...
Тенденції в енергозабезпеченні металорізального обладнання на українських теренах Російської імперії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: причини формування та наслідки втілення
В даній статті виявлено та систематизовано способи енергозабезпечення металорізального устаткування, що застосовувалося на українських машинобудівних підприємствах Російської імперії з кінця ХІХ ст. до 1917 р. Простежено...