Про один архетип української музичної культури: троїста музика

Abstract

<p>Серед архаїчних архетипів української музичної культури найменш дослідженими є ті, що мають індоєвропейське (вужче – індоіранське) походження. Один із них – троїста музика, що зберегла глибинні зв’язки з дохристиянськими (скіфськими, cармато-аланськими, давньослов’янськими) ритуалами та окремими жанрами української епіки і календарно-обрядового фольклору.</p><p>Ґенеза слова <em>троїстий</em> пов’язана з давньослов’янським словом <em>trizna</em><em>, </em>що корелюється з поняттям  потрійної жертви – воді, землі й небу, яку слов’яни-язичники приносили своїм богам. Потрійна ритуальна жертва споріднена з ідеєю Світового дерева, що символізувало тернарн у вертикальну будову Всесвіту наших пращурів. За аналогією до неї, поняття <em>троїстий</em> корелюється з музично-просторовою координатою – фактурою, її тричленним виміром. У давніх ритуалах, що відбувалися в супроводі інструментальної гри, музика виконувала функцію трирівневого вертикального структурування простору.</p><p>Давньослов’янський обряд принесення потрійної жертви супроводжувався грою на ритуальному музичному інструменті-медіаторі як невід’ємному атрибуті обряду. Інструмент реалізував трифункційну ідею, об’єднуючи й оберігаючи цілісність Світобудови (світ людей, богів і пращурів). Звідси зрозумілим стає застосування семантики ідеї троїстості (тричленності, трифункційності) до поняття  <em>троїста музика, </em>від своїх витоків закоріненого в ритуалі, та взаємозв’язку троїстої музики з давніми язичницькими культами.</p><p>Цю ж саму функцію виконує троїста музика народно-професійних інструментальних ансамблів українців, яка згодом проросла пишним цвітом в музиці професійної традиції. Кількість учасників ансамблю «троїстих музик» може коливатися від двох до п’яти й більше музикантів. Незмінними є функції інструментів та інструментальних партій. У троїстій музиці ідея тричленності реалізується через її фактуру, функціональний взаємозв'язок трьох рівнів композиції, утілених за допомогою системи музичних засобів.<strong> </strong></p>

Authors and Affiliations

Іryna Zinkiv

Keywords

Related Articles

Про один архетип української музичної культури: троїста музика

<p>Серед архаїчних архетипів української музичної культури найменш дослідженими є ті, що мають індоєвропейське (вужче – індоіранське) походження. Один із них – троїста музика, що зберегла глибинні зв’язки з дохристиянськ...

Музично-виконавська діяльність крізь призму категоріального визначення функціональних систем мислення, мовлення та інтонаційних засобів вираження

<p>Розвиток всесвітньої музичної культури неможливо уявити без еволюційних процесів у музичному виконавстві. Глибинне осмислення музичного виконавства безпосередньо пов’язане з дослідженням розвитку музично-виконавської...

Творча і наукова діяльність Андрія Горняткевича (Канада) в контексті розвитку бандурного мистецтва України та діаспори

<p>У статті пропонується узагальнений аналіз мистецької і наукової творчості відомого виконавця й дослідника з Канади Андрія Горняткевича (Едмонтон) в контексті актуалізації досліджень розвитку бандурного мистецтва в Укр...

Chinese National Traditions in the Musical Poetry of the Piano Concert “The Four Spirits” by Chen Yi

<p>Genre of the piano concert holds a prominent place in the works of contemporary Chinese composers. The interest is due to the integration of Chinese culture into the Western music world, the awareness of piano versati...

Інтенціонально-культурологічні аспекти стилю tintinnabuli й творчості Арво Пярта

Стаття присвячена стилю tintinnabuli й творчості естонського композитора Арво Пярта. Актуальність<em> </em>дослідження зумовлена необхідністю визначення особливостей цих явищ, їхньої культурологічної підоснови, що дає зм...

Download PDF file
  • EP ID EP573061
  • DOI 10.31866/2616-7581.1.2018.140567
  • Views 122
  • Downloads 0

How To Cite

Іryna Zinkiv (2018). Про один архетип української музичної культури: троїста музика. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 0(1), 6-17. https://www.europub.co.uk/articles/-A-573061