ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МУЗЕЇВ
Journal Title: Питання культурології - Year 2017, Vol 0, Issue 33
Abstract
<strong>Мета дослідження </strong>– розглянути музей як важливий ресурс для інвестицій в майбутнє суспільства та проаналізувати проектну діяльність як форму соціальної активності сучасних музеїв як засіб конструювання музеєм культурного, комунікативного й освітнього простору в контексті трансформації та модифікації музейної діяльності. <strong>Методи дослідження</strong> базуються на загальнонауковому принципі об’єктивності, культурологічному, структурно-функціональному й аналітичному методах під час аналізу теоретичних праць музеєзнавчого напряму, культурно-освітньої роботи музеїв, предметне поле якої стосується проектної діяльності. <strong>Наукова новизна дослідження</strong> полягає в тому, що вперше в науковій літературі зібрані й проаналізовані факти щодо впливу нових форм соціальної активності музею на реалізацію базових функцій (зберігання, науково-дослідна діяльність, популяризація). <strong>Висновки. </strong>Визначено, що теоретичним підґрунтям для розвитку соціальної активності сучасних музеїв були основні положення «Нової музеології». Доведено, що сьогодні музеї виступають у ролі посередників при вирішенні складних соціальних проблем і конфліктів; проекти як ефективна форма реалізації соціальної активності музеїв сприяють адаптації музеїв і музейної галузі в цілому до сучасних умов соціально-економічного й культурного життя; підтримці та просуванню кращих зразків креативних музейних практик в Україні; виявленню, осмисленню та широкій репрезентації історико-культурної спадщини; розширенню партнерських зв’язків між музеями та впровадженню нових інструментів і технологій.
Authors and Affiliations
Yuliia Kliuchko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539463
- DOI 10.31866/2410-1311.33.2017.141595
- Views 94
- Downloads 0
EVENT-МЕНЕДЖМЕНТ У ІНДУСТРІЇ ДОЗВІЛЛЯ
<strong>Мета дослідження</strong> –<strong> </strong>виявити сутність і особливості сучасних «event-технологій», їх застосування в організації дозвілля,<strong> </strong>прослідкувати<strong> </strong>взаємозв’язок понят...
ІНШОКУЛЬТУРНІ ІНВАЗІЇ В ОРНАМЕНТАЦІЇ ПОСУДУ МЕШКАНЦІВ ЛІСОСТЕПУ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ПОЧАТКУ ДОБИ ЗАЛІЗА
<strong>Мета роботи.</strong> Дослідження пов’язане з характеристикою іншокультурних інвазій як причин піднесень орнаментації кераміки на теренах Лівобережної України VIII – першої поло. VІ ст. до н. е. та ІV ст. <strong...
ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ АРХІВНИХ І БІБЛІОТЕЧНИХ УСТАНОВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ЯК ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ОСЕРЕДКІВ ДЛЯ ДУХОВЕНСТВА І СВІТСЬКИХ ОСІБ (1921–1946)
<strong>Метою роботи </strong>є розкрити роль священиків у формуванні і розвитку основних архівних і бібліотечних установ Української Греко-Католицької Церкви Східної Галичини означеного періоду. <strong>Методи досліджен...
НАРОДНО-ПОБУТОВІ ТРАДИЦІЇ СІВЕРЯН В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Мета статті – систематизувати історико-культурологічний досвід наукових досліджень процесу трансформації самобутніх народно-побутових традицій сіверян: від стародавніх племен Волинцевсько-Роменської культури до українськ...
МОТИВИ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ, ВІРУВАНЬ ТА ПОВІР’ЇВ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
<strong>Мета роботи. </strong>Дослідження пов’язане з питанням наявності народних звичаїв, вірувань та повір’їв у творчості Т. Г. Шевченка, що вказує на глибоке знання поетом народного світогляду та сутності окремих віру...