ПРОГНОЗУВАННЯ ЗОН ОБВАЛЕННЯ ПОРІД НА КІНЦЕВИХ ДІЛЯНКАХ ЛАВ

Abstract

Мета: встановлення закономірностей травмування гірників від обвалень порід покрівлі на кінцевих ділянках лав. Методика: аналіз основних виробничих процесів; аналіз та обробка актів про нещасні випадки, пов'язані з виробництвом; обробка результатів досліджень методами математичної статистики. Результати: на основі актів за формою Н-1 розглянуто виробничий травматизм від обвалень порід в очисних вибоях шахт Покровського та Південнодонбаського вуглепромислових районів. Визначено параметри зон обвалення порід на кінцевих ділянках лав та запропоновано до використання відносний показник, за значенням якого можна визначати небезпечні зони по ширині привибійного простору. За результатами розрахунків, вивчення гірничотехнічної документації та актів про нещасні випадки було отримано вихідні данні для прогнозування зон обвалення порід на кінцевих ділянках лав. На основі математичної обробки цих даних встановлено, що ймовірність травмування гірників через обвалення й обрушення порід покрівлі на кінцевих ділянках лав, в залежності від відстані до вибою, підпорядковується нормальному закону розподілу. При цьому 70% травм отримано на ділянці від кромки пласта (1,0÷3,0)lобв. (де lобв. - відстань від вибою до межі зони обвалення, що прогнозується), в тому числі 56% – на ділянці (1,0÷2,0)lобв.. Параметри цих ділянок визначаються за встановленою залежністю з урахуванням потужності пласта, величини критичних зміщень порід покрівлі у привибійному просторі та зміщень на кромці пласта, а також категорії порід покрівлі за обвалюваністю. За результатами прогнозування зон обвалення є можливість ефективного застосування профілактичних заходів щодо недопущення травмування гірників від обвалень порід. Наукова новизна: встановлено закономірностей травмування гірників від обвалень порід покрівлі на кінцевих ділянках лав. Практичне значення: встановлені закономірності можуть бути використані для прогнозу травмонебезпечних ділянок на кінцевих ділянок лав та розробки заходів щодо зменшення рівня виробничого травматизму в очисних вибоях.

Authors and Affiliations

Сергій Негрій, Тетяна Негрій

Keywords

Related Articles

ФІЗИЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДЕТОНАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ СВЕРДЛОВИННИХ ЗАРЯДІВ ЕМУЛЬСІЙНИХ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН

Розглянуто вплив фізичного стану та складу емульсійної вибухової речовини, геометричних параметрів і умов підривання заряду, особливостей динамічних процесів в заряді та руйнованому масиві на прояви явища десенсибілізаці...

ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕЧІЇ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ В ЗАРЯДАХ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, ЗБУДЖЕНИХ СВІТЛОВИМ ІМПУЛЬСНИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ

Метою роботи є проведення досліджень фізико-хімічних особливостей механізму стимулювання ВР імпульсним випромінюванням оптичного квантового генератора. Методика дослідження. У роботі використано методологію експериментал...

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗЧЕПЛЕННЯ ЗАКРІПЛЮВАЧА НА НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНИЙ СТАН АНКЕРНИХ СИСТЕМ МЕТОДОМ КІНЦЕВИХ ЕЛЕМЕНТІВ

В статті зазначено актуальність дослідження проблеми кріплення штреків анкерними системами з хімічним закріпленням болтів, що є світовим трендом кріплення. Наведено результати чисельного моделювання змін напружено-деформ...

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ЕКРАНІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ БЕЗПЕКИ ТА СУМІСНОСТІ ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Мета. Нормалізація електромагнітних полів та випромінювань при роботі електронного та електричного обладнання на виробництві з урахуванням електромагнітної сумісності технічних засобів у робітничому середовищі в умовах п...

МАЛІ РІЧКИ УКРАЇНИ: ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМ

В статті розглянуті критерії класифікації річок відповідно до Водного кодексу України. Показано, що малі річки є одним з важливих компонентів навколишнього середовища, оптимальний екологічний стан та збалансоване функціо...

Download PDF file
  • EP ID EP462854
  • DOI 10.31474/1999-981x-2018-2-57-68
  • Views 150
  • Downloads 0

How To Cite

Сергій Негрій, Тетяна Негрій (2018). ПРОГНОЗУВАННЯ ЗОН ОБВАЛЕННЯ ПОРІД НА КІНЦЕВИХ ДІЛЯНКАХ ЛАВ. Вісті Донецького гірничого інституту, 2(2), 57-68. https://www.europub.co.uk/articles/-A-462854