REPREZENTACJA DROHOBYCZA OKRESU MIĘDZYWOJENNEGO I PIERWSZYCH LAT WOJNY W PAMIĘCI TRAUMATYCZNEJ NA PODSTAWIE OPOWIEŚCI HENRYKA GRYNBERGA «DROHOBYCZ, DROHOBYCZ»
Journal Title: Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія» - Year 2018, Vol 42, Issue
Abstract
У статті представлено аналіз репрезентації Дрогобича міжвоєнного періоду та перших років війни крізь призму травматичної пам’яті. Об’єктом дослідження вибрано роман-свідчення польського письменника єврейського походження Генриха Гринберга «Дрогобич, Дрогобич». Предметом аналізу статті стала травматична пам’ять про Дрогобич героя-оповідача свідчення Польдка Люстіґа, реальної людини, колишнього дрогобичанина, який пережив Голокост спочатку у своєму місті, а потім у різних таборах на території Польщі. На основі опрацьованих базових наукових досліджень про пам’ять, зокрема праць М. Хальбвакса, П. Нора та А. Розенбельда, здійснено проекцію поняття пам’ять на «літературу факту», зокрема на свідчення. Обґрунтовано причини звернення авторів до цього різновиду прози. З’ясовано, що твори цього жанру з’явилися в літературі ХХ ст. унаслідок пережитого травматичного досвіду, зокрема воєн та повоєнної окупації. Висвітлено механізми роботи травматичної пам’яті у тексті свідчення, яким найчастіше в літературі представлений період Голокосту. Такі тексти покликані не лише свідчити про біль минулого, але й мають терапевтичну функцію. Встановлено залежність індивідуальної пам’яті автора та колективної пам’яті народу від пережитого травматичного досвіду. Стверджено, що категорія травматичної пам’яті потребує подальшого дослідження. Зрозуміння механізмів і наслідків її роботи в індивідуальному, колективному, національному і міжнаціональному вимірі дозволить вийти на спільний діалог між конфліктуючими сторонами.
Authors and Affiliations
Оксана Яворська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP554449
- DOI -
- Views 68
- Downloads 0
МЕТАФОРА ЯК ЗАСІБ ОМОВЛЕННЯ ПОНЯТТЄВОГО АПАРАТУ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
У статті здійснено спробу аналізу й систематизації термінів та терміносполук міжкультурної комунікації, утворених способом вторинної номінації; показано шляхи взаємопроникнення та розширення семантичних полів від прямого...
ТИПОЛОГІЯ РЕЛІГІЙНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ: ГЕНЕТИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ
У статті охарактеризовано генетичні та структурно-семантичні групи релігійних фразеологічних одиниць, визначено типологічні ознаки для зарахування ФО до релігійної фразеології. За генетичною ознакою виокремлено релігійні...
ПРОБЛЕМИ КОМУНІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА ЧЕСЬКИХ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
У статті увагу зосереджено на особливостях та труднощах вербальної комунікації студентів першого курсу україністики в навчальному процесі. Розглянуто можливі причини виникнення таких проблем та способи їхнього уникнення....
ОНТОЛОГІЧНА ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ: РОДИННИЙ ПРОСТІР
У статті розглядаються процеси особистісного становлення двох найвідоміших українських письменниць епохи раннього модернізму. Акцент покладено на увиразненні родинної сфери, яка передусім визначала духовне й інтелектуаль...
ЕМЕРГЕНТНІ КОГНІТИВНІ СТРУКТУРИ В ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МЕНТАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ
Статтю присвячено дослідженню специфіки відтворення дійсності в поетичній моделі світу, якою вона постає в британських поетичних текстах шляхом лінгвопоетичного аналізу лексико-семантичних тропів як вербальних засобів ак...