«СЕРЦЕ» ЯК НАСКРІЗНИЙ АРХЕТИП УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Т. ШЕВЧЕНКА
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2017, Vol 1, Issue 2
Abstract
У статті на основі аналізу творів Т. Шевченка досліджено кордоцентризм Кобзаря – його релігійність, віра в Господа, яка наповнює його серце, дає поштовх і наснагу творити. У ході дослідження з’ясовано, що в поезіях Т. Шевченка Серце боїться, плаче, радіє, горює, тужить, молиться, мліє, пам’ятає, болить, сумує, спить, сохне, завмирає, холоне, одпочиває, тріпочеться, точить сльози, любить, віщує, співчуває, палає, розмовляє з Богом, милується красою рідної землі, пам’ятає, страждає, карається, грає. Воно буває вірним, материнським, злим, пораненим, хворим на «тяжкі недуги», пустим, глибоким, розбитим, розтерзаним, озлобленим, гнилим, боязливим, трудним, поточеним, старим, чистим, порадником, Господнім, пре безумним, одиноким, нелукавим, провісником.
Authors and Affiliations
Олександр Санівський, Оксана Циганок
Keywords
Related Articles
- EP ID EP335836
- DOI -
- Views 116
- Downloads 0
ХУДОЖНІЙ ЧАСОПРОСТІР ПОВІСТІ Е. Т. А. ГОФМАНА «ЗОЛОТИЙ ГОРНЕЦЬ»
Стаття присвячена проблемі дослідження хронотопу в художньому творі. Проаналізовано поняття «художній час» та «художній простір» у зарубіжних і вітчизняних наукових розвідках. Розглянуто типи та види художнього часу і пр...
ВАРІАНТНІ ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО ВІДМІНКА ІМЕННИКІВ ЯК МОВНИЙ ЛАКМУС ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК ХVІІ–ХVІІІ ст.
У статті проаналізовано функціонування давального відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни в літописних пам’ятках у контексті розвитку української літературної мови ХVII–ХVІІІ ст. З’ясовано, що система іменника, зас...
ТАК ВОТ, ДЕРЖИТ ЛИ РЕШЕТО ВОДУ?
В этой статье сделан опыт восстановления первоначальной семантики выражения нести воду в решете. Автор исследует его значения в античной традиции, которые сравнивает с болгарским и вообще славянским фольклорным материало...
ПРІОРИТЕТНІСТЬ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
Стаття присвячена актуальній проблемі в освітній системі України – реалізації компетентнісного підходу у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя української мови. З‟ясовано особливості компетентнісного підходу...
ЛЕКСИКА СЕЛА СТРИГАНЦІ ЯК ОБ’ЄКТ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ. К. 4 (КОРÓТКИЙ – КРІЧЬИ́ТИ)
У статті запропоновано нові підходи до лексикографічного опрацювання лексики сучасного мовлення мешканців одного села. Разом із апелятивною лексикою у словник введено й оніми (прізвища, вуличні прізвиська, мікротопоніми)...