СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ ЖУРНАЛІСТИКА - Year 2019, Vol 0, Issue 45
Abstract
Стаття має за основу дослідження 200 акаунтів українських користувачів соціальної мережі Facebook, у два етапи: перший етап – протягом липня 2016 року, вересня 2016 року, січня 2017 року, березня 2017 року; другий етап – протягом вересня-грудня 2018 року. Воно зроблено для того, щоб відповісти на питання, до якої форми участі вдаються українці напередодні майбутніх президентських виборів, чи демонструють і в який спосіб громадяни беруть участь в політичних процесах країни, чи має місце в соціальних мережах факт політичної мобілізації. Проаналізовано на першому і другому етапах дослідження 2814 і 3015 повідомлень, розміщених у соціальній мережі Facebook, відповідно. Досліджено, що участь українських громадян в політичних (громадсько-політичних) заходах зросла протягом досліджуваного періоду майже вдвічі. Згідно з поданими даними, найактивніше власники акаунтів мережі Facebook продукують текстові повідомлення, демонструючи політичну активність, висловлюючи прихильніть / незгоду з певними політичними тенденціями чи політичними процесами, долучаючись у такий спосіб до процесів політичної мобілізації тощо. Відзначено поступове зниження кількості переглядів, коментарів і перепостів, інформація про які подається поряд із «виступом» власника акаунта. Принциповим моментом вважаємо той факт, що з часом до акторів соціальних мереж приходить визнання за інтернет-ініціативами здатності до розпорошення громадського активізму, коли номінальна залученість стає лише імітацією суспільної ініціативи й «фальсифікацією» солідарних дій. При цьому наявні в мережі ознаки політичної мобілізації усвідомлюються як необхідна умова демократичної трансформації суспільства, яка супроводжує соціокультурні, інституційні, політико-правові зміни.
Authors and Affiliations
Olena Porpulit
Keywords
Related Articles
- EP ID EP558625
- DOI -
- Views 137
- Downloads 0
ДЕМОНІЗАЦІЯ ЯК ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ОРІАНИ ФАЛЛАЧІ)
У статті проаналізовано образ ворога в публіцистичних творах Оріани Фаллачі. Розглянуто агресивний дискурс італійської журналістки на матеріалі її емоційно заангажованих творів. Висвітлено сугестивні методи журналістсько...
ОБРАЗ УКРАЇНИ У ЗМІ ФРАНЦІЇ
У статті досліджено формування іміджу України засобами масової інформації Франції. Визначено чинники, що впливають на тональність публікацій, та труднощі у створенні позитивного образу України. Проаналізовано праці, які...
НОВІ ФОРМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ Й ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Свобода обміну інформацією та інформаційна відкритість є однією з фундаментальних основ громадянського суспільства. Саме сучасні інформаційно-комунікаційні технології відкривають нові можливості для вільного поширення ін...
ПРЕСА НОВІТНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ В НІМЕЧЧИНІ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ
У статті основну увагу зосереджено на проблемах новітньої еміграції з України в Німеччині (від початку 90-х років минулого століття до сьогодні), пов’язаних із становленням та розвитком друкованих періодичних видань. Наг...
КВАЗІКОМУНІКАЦІЯ. ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС
У статті проаналізовано архетипні моделі квазікомунікації у художньо-документальних текстах через психологічні матриці (брехня-захист, брехня-страх, брехня-агресія, іронія, гіпноз, медитація, брехня-ритуал) соціальних та...