СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ ЖУРНАЛІСТИКА - Year 2019, Vol 0, Issue 45
Abstract
Стаття має за основу дослідження 200 акаунтів українських користувачів соціальної мережі Facebook, у два етапи: перший етап – протягом липня 2016 року, вересня 2016 року, січня 2017 року, березня 2017 року; другий етап – протягом вересня-грудня 2018 року. Воно зроблено для того, щоб відповісти на питання, до якої форми участі вдаються українці напередодні майбутніх президентських виборів, чи демонструють і в який спосіб громадяни беруть участь в політичних процесах країни, чи має місце в соціальних мережах факт політичної мобілізації. Проаналізовано на першому і другому етапах дослідження 2814 і 3015 повідомлень, розміщених у соціальній мережі Facebook, відповідно. Досліджено, що участь українських громадян в політичних (громадсько-політичних) заходах зросла протягом досліджуваного періоду майже вдвічі. Згідно з поданими даними, найактивніше власники акаунтів мережі Facebook продукують текстові повідомлення, демонструючи політичну активність, висловлюючи прихильніть / незгоду з певними політичними тенденціями чи політичними процесами, долучаючись у такий спосіб до процесів політичної мобілізації тощо. Відзначено поступове зниження кількості переглядів, коментарів і перепостів, інформація про які подається поряд із «виступом» власника акаунта. Принциповим моментом вважаємо той факт, що з часом до акторів соціальних мереж приходить визнання за інтернет-ініціативами здатності до розпорошення громадського активізму, коли номінальна залученість стає лише імітацією суспільної ініціативи й «фальсифікацією» солідарних дій. При цьому наявні в мережі ознаки політичної мобілізації усвідомлюються як необхідна умова демократичної трансформації суспільства, яка супроводжує соціокультурні, інституційні, політико-правові зміни.
Authors and Affiliations
Olena Porpulit
Keywords
Related Articles
- EP ID EP558625
- DOI -
- Views 136
- Downloads 0
ПОЛІТИЧНА ПУБЛІЦИСТИКА ЛЕВА РОМАНА РЕБЕТА: ОСТАННІ АКОРДИ
У статті досліджуються останні прижиттєві публікації відомого українського політика на еміґрації, талановитого журналіста і редактора, вченого Лева Романа Ребета (3.03.1912–12.10.1957) «Змисл держави», «Україна під знако...
МЕДІАОСВІТНІЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНСТИТУТУ ПРЕС-ОМБУДСМЕНА В УКРАЇНІ
У статті розглянуто суть професії «прес/ньюс-омбудсмен», його функції, призначення, особливості роботи, теми, які може висвітлювати, а також шляхи, якими може це робити.
ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ТА ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВІ УМОВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРЕСИ У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ (1918–1939 РР.)
У статті висвітлюються суспільно-політичні умови розвитку української коопера- ції у Другій Речі Посполитій та нормативно-правові засади діяльності національних еко- номічних структур і їх пресових видань. Показано украї...
ПОРТРЕТ АЛОЗІЯ ФЕЛІНСЬКОГО. ЗАБУТА ПОСТАТЬ – СПОГАДИ В «GAZETA LWOWSKA»
Стаття є спробою нагадати про історичну постать Алозія Фелінського, спогади про якого написав Віктор Ган, професор Львівського Університету, літературознавець. Спогади було опубліковано у трьох частинах, 23-25 лютого 192...
ЖАНРОВА МОДИФІКАЦІЯ ІНТЕРНЕТ-КОЛУМНІСТИКИ (ЗА КОЛОНКАМИ ОНЛАЙН-ВИДАННЯ «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА»)
Осмислено жанрову специфіку інтернет-колумністики у веб-газеті «Українська правда». Виявлено та проаналізовано такі жанрові різновиди авторських колонок: колонка-есей, колонка-коментар, колонка-стаття, колонка-казка, кол...