SPECIFICITY OF IDEOLOGY IN THE PARADIGM OF POSTMODERNITY
Journal Title: Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія - Year 2017, Vol 2, Issue 33
Abstract
The article explores the semantic content of the concept of «ideology» in the postmod- ern paradigm and analyzes ideology as an instrument of political action. It is proved that the 20th century has set the task for the European community to solve which is very difficult – to orientate and find oneself in the landscape of absolute worldview freedom, to resist the «terror of complete freedom» (Z. Bauman), because the total plural- ism of postmodernity is most clearly manifested in the ideological sphere of social con- sciousness, where the faith of the Modern Age and the socialist-communist dogma are denied. Humanity is compelled to build its own ontological reality not only materially, but also symbolically – by word and idea. World outlook problems turn into means of political influence. This results in awareness of the need to develop the most comprehensive picture of the world, overcoming the ideological deficit, building a world outlook «foundation», which will ensure the possibility and effectiveness of public consensus, will allow the information of multiple world pictures to the generally accepted model. Humanity finds the way out of this worldview crisis in the topos of ideology, which is designed to try on the coexistence of different worldviews in the conditions of the autonomization of the political sphere. It is argued the thesis that lining around the central mythologeme, ideology is capable of implosion of other, additional, politically significant meanings, thanks to which it is possible to turn the population into an electorate. It is proved that the specificity of ideologies in postmodern conditions is that both left and right ideologies have a rhizomatic nature, due to which the emphasis is made depend- ing on the situation or on the conceptual or emotional component, they both are declared substantively equivalent in the intellectual dimension of the political sphere. That is why modern ideology often has a mystifying, illusory character (K. Manngheim), carries out a hidden, non-reflective influence, calls for romantics, and the pragmatists are the first to distribute the results of their struggle.
Authors and Affiliations
Світлана Вікторівна Куцепал
Keywords
Related Articles
- EP ID EP281481
- DOI -
- Views 96
- Downloads 0
ONTOLOGICAL VALENCE OF PhILOSOPhY OF LAW
The competition in modern jurisprudence of two respectable scientific disciplines: the philosophy of law and the theory of law, has so far reached such a poignancy that the relevance of the problem of demarcation of thes...
Якість вищої освіти: європейський вимір
У статті представлені різні підходи до визначення поняття «якість вищої освіти». Особлива увага приділяється аналізу системи гарантій якості вищої освіти в умовах реалізації Болонського процесу. Розглядаються узгоджені н...
POSTMODERN THEORIZATION OF SOCIAL REALITY
The article analyses postmodern connotations of concepts «social reality», «sociality», «subject», «subjectivity», studies the problem of social ontology. The conclusion is made that sociality is originated not by societ...
ДІАЛЕКТИЧНА ЄДНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРАВ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СВОБОДИ: ДО УСВІДОМЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ
У статті обґрунтовується, що гарантії прав і свобод людини щодо інформаційної сфери належать до найважливіших засад формування правової держави та громадянського суспільства. Показано, що право є засобом, який за допомог...
МАССОВЫЙ ЧЕЛОВЕК И ПРОБЛЕМА ПСИХАГОГИКИ В УСЛОВИЯХ УГЛУБЛЕНИЯ АНТРОПОЛОГИЧЕСКОГО КРИЗИСА
Статья посвящена проблеме анализа и возможного преодоления антропологического кризиса в современном мире. Уделено внимание явлению массового человека, характеризуещегося оторванностью знания, которое приобрело характер и...