SPECIFICITY OF IDEOLOGY IN THE PARADIGM OF POSTMODERNITY
Journal Title: Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія - Year 2017, Vol 2, Issue 33
Abstract
The article explores the semantic content of the concept of «ideology» in the postmod- ern paradigm and analyzes ideology as an instrument of political action. It is proved that the 20th century has set the task for the European community to solve which is very difficult – to orientate and find oneself in the landscape of absolute worldview freedom, to resist the «terror of complete freedom» (Z. Bauman), because the total plural- ism of postmodernity is most clearly manifested in the ideological sphere of social con- sciousness, where the faith of the Modern Age and the socialist-communist dogma are denied. Humanity is compelled to build its own ontological reality not only materially, but also symbolically – by word and idea. World outlook problems turn into means of political influence. This results in awareness of the need to develop the most comprehensive picture of the world, overcoming the ideological deficit, building a world outlook «foundation», which will ensure the possibility and effectiveness of public consensus, will allow the information of multiple world pictures to the generally accepted model. Humanity finds the way out of this worldview crisis in the topos of ideology, which is designed to try on the coexistence of different worldviews in the conditions of the autonomization of the political sphere. It is argued the thesis that lining around the central mythologeme, ideology is capable of implosion of other, additional, politically significant meanings, thanks to which it is possible to turn the population into an electorate. It is proved that the specificity of ideologies in postmodern conditions is that both left and right ideologies have a rhizomatic nature, due to which the emphasis is made depend- ing on the situation or on the conceptual or emotional component, they both are declared substantively equivalent in the intellectual dimension of the political sphere. That is why modern ideology often has a mystifying, illusory character (K. Manngheim), carries out a hidden, non-reflective influence, calls for romantics, and the pragmatists are the first to distribute the results of their struggle.
Authors and Affiliations
Світлана Вікторівна Куцепал
Keywords
Related Articles
- EP ID EP281481
- DOI -
- Views 97
- Downloads 0
INFORMATIVE CULTURE OF INFORMATIVE SOCIETY: PHILOSOPHICAL MEASURMENT
It is shown that modern informative society is characterized by social and cultural processes, acceleration and by complication of that, results in valued-semantic transformation of bases of culture and requires rethinki...
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІДЕОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Досліджувана проблема є надзвичайно актуальною в сучасну епоху, яка потребує формування ідеології інформаційного суспільства, що повинна відіграти конструк- тивно-мобілізуючу роль, перейти від насильства до мотивації та...
ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ
У статті розглянуто сутність і структуру професійної мобільності як важливого чинника професійної та соціальної адаптації людини до швидкоплинних змін в усіх сферах сучасного суспільства. Акцентується увага на ролі профе...
TRUST TO COURT AS A FACTOR OF TRUST TO PUBLIC AUTHORITY: INTERNATIONAL AND NATIONAL MEASUREMENTS
Problem setting. The urgency of the analysis of the current experience of sociological assessments of the level of trust in social institutions, in particular, the court, is due to the fact that for European countries th...
ПРАКТИЧНЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ЮРИДИЧНОГО ЗНАННЯ: СТРУКТУРА ЗНАНЬ
<p><em>У статті обґрунтовується, що практичне відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань в сфері правознавства</em><em>. Розкрито, що н...