СПЕЦИФІКА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ (XV – XVIІ ст.)
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2018, Vol 0, Issue 38
Abstract
<strong>Мета статті.</strong> Дослідити раритетні видання з теорії та практики бальної хореографії XV – початку XVIІ ст.; проаналізувати хореографічні традиції, тенденції еволюції, різновиди хореографічних прийомів, особливості техніки та манери виконання, зміни хореографічної лексики та форм побутування бальних танців. <strong>Методи дослідження</strong> становить органічна сукупність базових принципів дослідження: об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані наступні методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. <strong>Наукова новизна </strong>статті полягає в проведеному історіографічному аналізі раритетних видань з теорії та практики бальної хореографії XV–XVIІ ст. у контексті мистецтвознавчого дослідження тенденцій еволюції бальних танців; виявлено вплив літературних джерел XV–XVII ст. на розвиток бальних танців та зміни хореографічної лексики. <strong>Висновки. </strong>Внаслідок детального вивчення та проведеного мистецтвознавчого аналізу раритетних джерел Англії, Іспанії, Італії, Німеччини та Франції XV – початку XVІІ ст. можемо констатувати наступні особливості та тенденції розитку бальних танців означеного періоду: широке розповсюдження і популяризація бало та басдансів у XV ст. не лише при дворі, а й серед заможних міщан; помітна тенденція до більш віртуозного виконання чоловічих кроків танцю; хореографічній традиції XV ст. було властиве тяжіння до асиметричних композицій бальних танців, натомість наприкінці XVІ ст. помітним стає перехід до гармонізації структури та просторового малюнку; головними принципами виконання бальних танців XVІ ст. були імпровізація та варіативність, тоді як превалюючими складниками лишаються художньо-постановочна та технічно-виконавська частина; відмінні особливості між народним та придворним танцем – акцентація на дотриманні елегантності, техніки та стилю виконання; існування канону танцювальних фігур, як важливого елементу англійського та французького хореографічного мистецтва к. XVІ – поч. XVІІ ст.; широке розповсюдження та збереження італійської танцювальної традиції середини XV ст. щонайменше до першої третини XVІ ст.
Authors and Affiliations
Tetiana Pavliuk
СПЕЦИФІКА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ (XV – XVIІ ст.)
<strong>Мета статті.</strong> Дослідити раритетні видання з теорії та практики бальної хореографії XV – початку XVIІ ст.; проаналізувати хореографічні традиції, тенденції еволюції, різновиди хореографічних прийомів, особ...
АСПЕКТИ ФОЛЬКЛОРНОЇ СИМФОНІЗАЦІЇ В ОРКЕСТРОВІЙ ТВОРЧОСТІ ЛЕВА КОЛОДУБА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ КАМЕРНОГО ЦИКЛУ «СІМ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ»
<div><strong>Мета роботи</strong> – здійснити дослідження особливостей фольклорної симфонізації в оркестровій творчості Л. Колодуба на основі музикознавчого аналізу камерного струнного циклу «Сім українських народних піс...
АНТИЧНА ЗАЧІСКА В ІСТОРИКО-ХУДОЖНЬОМУ КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ МОДИ
<strong>Метою статті</strong> є визначення особливостей розвитку античної зачіски в історико-художньому контексті розвитку світової моди як важливого елементу вбрання та складової іміджу людини. У статті висвітлюються ос...
ТВОРЧИЙ ВСЕСВІТ КІНЕМАТОГРАФУ Т. В. ЛЕВЧУКА ПЕРІОДУ ХРУЩОВСЬКОЇ «ВІДЛИГИ»
<strong>Мета дослідження.</strong> Стаття присвячена творчій та громадській діяльності провідного українського радянського кінорежисера Т. В. Левчука в 1953–<br /> 1964-х рр.: аналізується творчий доробок митця в контекс...
УКРАЇНСЬКА ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ 30-Х РР. ХХ СТ.
Стаття присвячена радянській псевдонародній пісні 30-х рр. ХХ ст. Розгляд характерних зразків тогочасної піснетворчості (частушки, думи, присвячені вождям і героям тощо) в контексті комуністичної ідеології як «політичної...