СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ПРЕДИКАТИВНОСТІ АД’ЄКТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2016, Vol 1, Issue 2
Abstract
У статті проаналізовано фразеологічні одиниці як мовні засоби вторинної номінації, які не тільки називають, а й дають об’єкту яскраву оцінку, виокремлюючи найхарактерніші ознаки, властивості, риси тощо через суб’єктивно-модальну позицію мовця. Зокрема, під кутом ретельного дослідження перебувають різноструктурні ад’єктивні фразеологізми, що виконують предикативну функцію. Різноманітність морфологічних форм вираження ад’єктивних фразеологізмів у складі іменної частини складеного присудка проілюстрована добіркою яскравих текстових фрагментів. The article deals with phraseological units as language means of second category, that not only name, but also give a bright object evaluation, emphasize the most characteristic features, properties, characteristics through subjective-modal position of the speaker. In particular, we investigate different adjectival phraseological units that make predicative function. A variety of morphological forms of expression adjectival phraseology that play the role of the nominal predicate is illustrated by a selection of bright text items. Particularly, there is the most common model of predictive part (phraseological unit) – nominative form by means of which is transferred figurative, constant feature of subject and are fixed less productive models – predictive ablative, accusative, genitive, and unspecialized form of expression of predictive member – form a locative. Analysis of the role of predicate in idiomatic units is carried out in view of figurative and expressive shades of their semantics.
Authors and Affiliations
Інна Коломієць, Валентина Розгон
Keywords
Related Articles
- EP ID EP233585
- DOI -
- Views 166
- Downloads 0
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ПРЕДИКАТИВНОСТІ АД’ЄКТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У статті проаналізовано фразеологічні одиниці як мовні засоби вторинної номінації, які не тільки називають, а й дають об’єкту яскраву оцінку, виокремлюючи найхарактерніші ознаки, властивості, риси тощо через суб’єктивно-...
ЗАГОЛОВОК ЯК ОСОБЛИВА НОМІНАТИВНО-ПРЕДИКАТИВНА ОДИНИЦЯ
Статтю присвячено визначенню лінгвальної сутності заголовка художнього твору. З’ясовано, що заголовки як своєрідні мікротексти, здатні відображати загальнокультурний контекст та окрему інформацію про епоху. Заголовки об’...
ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У статті описано, які методи інтерактивного навчання використовуються на практичних заняттях з української мови в педагогічному коледжі. Як свідчить практика, одним з основних методів є «мозковий штурм», коли студенти мо...
ЛЕКСИКОГРАФІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ТВОРІВ БОГДАНА ЛЕПКОГО
Упродовж останніх десятиріч проблеми лінгвістики тексту, функціонування в ньому одиниць різних мовних рівнів із новою силою привертають увагу лінгвістів, із-під пера яких виходять як наукові дослідження, пов‘язані із заз...
НАЗВИ ЇЖІ ТА НАПОЇВ ЯК ОБ’ЄКТ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА
У статті проаналізовано стан дослідження лексики на позначення їжі та напоїв у діалектах української мови. Зокрема, зауважено, що вивчення назв їжі та напоїв діалектологи проводять за декількома напрямками: системний опи...