SUICIDE IN THE LAW APPLICABLE IN POLAND UNTIL 1970

Apply

SUICIDE IN THE LAW APPLICABLE IN POLAND UNTIL 1970

Journal Title: Вiсник Львівського Університету, Серія юридична - Year 2018, Vol 67, Issue

Abstract

The article contains the characteristics of suicide regulations in various legal systems that were in force in Poland until 1970. Until the mid-eighteenth century, legal regulations which were in force in the territory of the Polish state, either did not refer to suicide at all, or penalized them quite gently (religious law, German law in cities and in villages located on German law). The Enlightenment reforms unexpectedly sharpened the punishability of suicide (both in Polish legal reform projects and in the codifications of the partitioning powers). Minimizing penalisation, or even its complete liquidation, was brought only by the legal codes of the second half of the nineteenth century and the first half of the twentieth century (Prussian, German, Austrian, Russian, Polish). Охарактеризовано законодавче регулювання самогубства у різних правових системах, які діяли в Польщі до 1970 р. Дані про правове регулювання питання самогубства на території Стародавньої Польщі (цей термін належить до історії польської державності від її початку в середині Х ст. до епохи поділу Польщі) дуже незначні. Процес стабілізації польської державності призвів до існування різних правових систем на території сучасної Польщі протягом кількох сотень років аж до другої половини ХVIII ст. (польське звичаєве право, німецьке право в містах, релігійне право). Правові норми на той час або взагалі не містили вказівки на самогубство, або карали його досить м’яко. Несподівані зміни ми можемо спостерігати наприкінці XVIII ст. Попереднє (досить ліберальне, на думку автора) законодавство, яке діяло на польських територіях, стало значно суворішим в окремих питаннях. Після падіння Польської держави в результаті трьох послідовних поділів (перший – 1772, другий – 1793, третій – 1795), акти самогубств оцінювали на польських територіях відповідно до положень кодифікацій держав, під владою яких перебували відповідні землі. Внаслідок проведених реформ посилилася караність самогубств. Незважаючи на те, що в епоху Просвітництва та в першій половині ХIХ ст. з’явилися більш репресивні положення, в наступні десятиліття ми можемо спостерігати раціональний підхід законодавця до акту самогубства. Мінімізація караності або навіть її повне скасування було здійснено кодексами другої половини ХIХ та першої половини ХХ ст. (прусським, німецьким, австрійським, російським, польським). Після відновлення незалежності Польщі у 1918 р., на її території діяли три системи кримінального права до 1932 р. Кодифікаційні роботи, проведені в Другій Польській Республіці, завдячуючи Комісії з кодифікації, у складі якої працювали найвідоміші науковці та практики кримінального права, призвели до уніфікації матеріального кримінального права в першій половині 1930-х років. Новий Кримінальний кодекс 1932 р. встановлював відповідальність за самогубство з помітним впливом положень російського Кодексу 1903 р. Зокрема, у статтях 228 та 229 було встановлено кримінальну відповідальність за пособ- ництво і підбурювання до самогубства. Ці положення були настільки універсальними, що вони збереглися в Народній Республіці Польща після 1944 р., у тому числі, були майже дослівно перенесені до Кримінального кодексу 1969 р. На закінчення варто зауважити, що кримінально-правові норми про самогубство, застосовувані в Польщі з початку польської державності до 1970 р., на погляд автора, були досить поблажливими.

Authors and Affiliations

Andrzej Wrzyszcz

Keywords

Рolish penal law history of law polish penal codes. Польське кримінальне право історія права польські кримінальні кодекси.

ПРАВО НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ У РАЗІ НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК, БУДІВЛЮ АБО СПОРУДУ

The article deals with the allotment of a right over a land plot in case of acquiring a property title over a house, a building or a structure located thereon. In the legislation of Ukraine land plots and the building th...

КОЛЕКТИВ ПРАЦІВНИКІВ ЯК СУБ’ЄКТ КОЛЕКТИВНО-ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН В УКРАЇНІ COLLECTIVE OF EMPLOYEES AS A SUBJECT OF COLLECTIVE LABOR RELATIONSHIPS IN UKRAINE

З’ясовано проблемні питання теорії суб’єктів колективно-трудових правовідносин: 1) заперечено доцільність використання терміна «трудовий колектив» для позначення суб’єкта колективно-трудових правовідносин та наведено арг...

EP ID EP471385
DOI 10.30970/vla.2018.67.247
Views 115
Downloads 0