СУСПІЛЬНИЙ ДІАЛОГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2016, Vol 6, Issue 17
Abstract
В статті робиться спроба визначення сутнісних характеристик суспільного діалогу у контексті сучасного соціально-гуманітарного знання та узагальнення теоретичних підходів щодо визначення концепту «суспільний діалог», «діалог між владою та суспільством», «діалогова взаємодія» у категоріях політичної науки. Показано, що необхідними умовами діалогу в політиці є наявність політичного плюралізму, володіння суб'єктами діалогу політичною толерантністю та їх комунікативна компетенція, уміння слухати, розуміти і йти на зустріч один одному заради збереження миру, стабільності і подолання розбіжностей. На основі аналізу теоретико-методологічних здобутків з даної проблематики визначено, що діалогова взаємодія є різновидом соціальної взаємодії і є формою суспільного діалогу, де суспільний діалог є найважливішою функціональною характеристикою сучасного суспільства і реалізується у всіх формах міжсуб'єктних взаємин і взаємодій, як у явній, так і в неявній формі. The essential characteristics of social dialogue in the context of modern socialhumanitarian knowledge are provided. The theoretical approaches to the definition of the concept of "social dialogue", "dialogue between the authorities and society", "interactive interaction" in terms of political science are generalized. Dialogue - it's not just talk, but some type of public relations. During the dialogue, participants of communicate must not only to listen and hear each other, but to follow the agreed rules of communication. In this regard it should be noted that in Ukraine the culture of social dialogue, discussion, debate, polemic has not received the relevant theoretical awareness and implementation in the social, political and administrative practice. In the modern sense the dialogue is a specific analogue of public diplomacy as procedures of talks with the summary arrangement. Social dialogue is a path from conflicts through stage joint discussion of problems to the understanding and cooperation of participants of communication. Not accidentally, dialogue in the policy becomes a norm of civilized cooperation and democratic interaction between the parties. Dialogue is the extremely complex, multifaceted phenomenon. Not accidentally that together with political theory other sciences (philosophy, sociology, public administration theory, cultural studies, psychology, philology, history, logic, anthropology, communication theory, management, PR, rhetoric) are attracted the attention to dialogue too. Philosophers consider dialogue in context of its epistemological, ontological, heuristic, cognitive and general methodological aspects. For sociologists dialogical discourse is interesting in connection with problems understanding, interpreting and social construction of reality. For theory of culture dialogue represents special value as a way to tolerant coexistence and peaceful interaction of different cultures ("dialogue of cultures") as well as a form of art and expression in the arts. Psychologists try to get into the psychology of interpersonal dialogue interaction. For the theory of public administration the dialogue is canal of contact installation between civil society and business with government structures. From the standpoint of political theory axiological status of dialogue is so high that it is on the right in the same row with such fundamental political values as democracy, freedom, equality and equal rights. In terms of modern researchers of political discourse, democracy - is not so much a set of procedures and their application but dialogic interaction between different policy actors - the state, political parties, public organizations and individuals, inclusive. Based on the analysis of theoretical and methodological achievements of this issue is determined that the dialogic interaction is a form of social interaction and a form of social dialogue, where social dialogue is an important functional characteristic of modern society and is implemented in all forms crosssubjective relationships and interactions, both explicitly, and in implicit form.
Authors and Affiliations
E. Mamontova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP430040
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
Грецьке купецтво у зовнішній торгівлі Маріуполя ХІХ ст.
В статті доведено, що через нестачу капіталів у маріупольського купецтва та практично повну відсутність торговельного флоту в портовому місті переважали іноземні купці. Торгові фірми з Греції посіли чільне місце у вивозі...
КОНСТРУКТ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ'ЯТІ ЯК ЗНАРЯДДЯ АСИМІЛЯЦІЇ АССИРІЙЦІВ У 1920-1930-ті рр.
Історична пам'ять фіксує у свідомості національної меншини основні етапи зародження, становлення та розвитку етноса. Саме цей конструкт надає можливість каналізувати різного роду історичні досягнення в концепції подальшо...
ЧИННИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
У статті аналізується роль комунікативних технології крізь призму взаємодії влади та суспільства. Також розглядається вплив інформаційних мереж та мас медіа на світовий політичний ринок, виокремлюються основні чинники ін...
Коефіцієнти зв'язку у дослідженнях електоральної поведінки
У цій статті розглядається проблема застосування коефіцієнтів зв'язку, які мають велике значення у вивченні політичних і соціальних проблем, зокрема електоральної поведінки. Розкрито можливості використання коефіцієнтів...
Львівські епізоди грецького роду Ланґішів у XVI-XVII ст.
Генеалогічні студії з минулого знакових львівських сімей дають нам багато цінної інформації. Концентрація уваги на мікроісторії окремих людей чи їх родин добре показує реалії міського соціуму XVI-XVII ст. Грецький рід Ла...