ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ КЛОУНА В РОМАНІ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ “ОЧИМА КЛОУНА”
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У статті представлений аналіз роману Генріха Белля “Очима клоуна” (“Ansichten eines Clowns”, 1963) через розкриття персоносфери твору, зокрема у спробі охарактеризувати складну і багатозначну фігуру блазня в образі головного героя Ганса Шніра. У монолозі протагоніста, спостережливого й іронічно-чутливого комічного актора, демаскуються оманливі умовності суспільного життя, пронизаного ідеологічними псевдоідеалами повоєнної ФРН 1950‐1960‐х рр. Глибокий критичний погляд клоуна сягає політики, економіки, релігії та мистецтва, демонструючи цинізм цивілізації загалом і лицемірство німецької повоєнної дійсності зокрема. Натомість невіруючий Ганс відстоює справжню християнську позицію любові, людяності і милосердя, ухиляючись від показових фальшивих норм пристойності й моралі. The article analyzes Heinrich Böll’s novel Ansichten eines Clowns (1963) through identifying the system of characters aimed at characterizing the complicated and polysemantic figure of the protagonist Hans Schnier. In his monologue, the bservant and ironically-perceptible comedian unmasks deceptive conventions of public life impregnated with ideological quasi-ideals of post-war FRG in the 1950s and 1960s. The clown’s penetrating look touches upon politics, economics, religion and art demonstrating the cynicism of civilization as a whole and the hypocrisy of the German postwar reality, in particular. Irreligious Hans himself speaks from truly Christian position of love, humaneness and mercy avoiding generally accepted norms of propriety and morality.
Authors and Affiliations
Т. А. КИРИЛОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276714
- DOI -
- Views 245
- Downloads 0
ПРИМУСОВИЙ НАРАТИВ У ПОВІСТІ П. С. БІГЛА “ОСТАННІЙ ОДНОРІГ”: ФІГУРИ І ПРАВИЛА ГРИ
Об’єкт аналізу — повість П. С. Бігла “Останній Одноріг”. Досліджуються конструктивні й онтологічні особливості авторського світу повісті, інтертекстуальні зв’язки твору. Особливу увагу приділено функціонуванню в ньому та...
КНИГА РИЧАРДА ЛИБМАНА-СМИТА О БРАТЬЯХ ДЖЕЙМС: ПРОБЛЕМА ЖАНРА
Сюжетним засновком свого першого роману “Хлопці Джеймс: Роман про чотирьох братів-відчайдухів” (2008) відомий американський журналіст і редактор Ричард Лібман-Сміт обирає вигадану ситуацію, якби реально історичні брати Г...
ЛИТЕРАТУРНЫЕ ИГРЫ ЭДВАРДА П. ДЖОНСА
У статті досліджуються твори відомого афроамериканського письменника, лауреата Пулітцерівської премії і премій ПЕН Ернеста Пола Джонса, в яких він звертається до минулого і сучасного чорних американців, використовуючи оп...
ОБРАЗ МУЛА У ЦИКЛІ АЙЗЕКА АЗІМОВА “ЗАСНУВАННЯ”: ТРИКСТЕР ЯК ЕЛЕМЕНТ ХАОСУ
На прикладі образу Мула з науково-фантастичного циклу Айзека Азімова “Заснування” (The Foundation series, 1942–1992) простежуються ключові елементи архетипу трикстера: він виступає одночасно і творцем, і руйнівником, вол...
ТІЛЕСНИЙ ТРІКСТЕР (САМО) ІДЕНТИЧНОСТІ (на матеріалі роману Дж. Юдженідеса „Мідлсекс”, 2002)
Буремний вирій початку ХХІ століття затягує індивіда у своєрідну онтологічну гру, однією з ключових фігур якої стає тіло. Тіло й власне тілесність набуває амбівалентного характеру і стає беззаперечним трікстером свого ча...