УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕЛІГЕНТ І ОПІР ТОТАЛІТАРИЗМУ (академік С. Єфремов у «Щоденнику» та стенограмах процесу СВУ)
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2017, Vol 1, Issue 2
Abstract
У статті досліджено феномен українського Опору окупаційному світоглядно-буттєвому тоталітаризму в радянську добу. Такий Опір, з одного боку, репрезентовано літературною творчістю вітчизняних імпресіоністів, які працювали в нетривалу добу українського Розстріляного Відродження 1920 – початку 1930-х років та створювали європейську літературну естетику на вітчизняному ґрунті, органічно включаючи в неї національні міфологічно-фольклорні джерела. Але – так само – з особливою, ще й досі недослідженою, мірою репрезентативності – такий Опір виявився в повсякденному діаріуші репрезентанта традиціоналістського підходу до літературного процесу в Україні, відомого літературознавця, автора класичної «Історії українського письменства», одного із засновників та першого віце-президента ВУАН, академіка С. Єфремова. Слово академіка Єфремова в 1920-ті роки було одним з потужних чинників, який не лише підтримував у добу духовно-буттєвої окупації України більшовицько-безбожницькою Росією іманентні константи національного світобачення, моралі, етики, культури, а й формував засади такого морального Опору українців наступу ворожо-руйнівної для нас ідеології та практики буття. Найкраще цю константу засвідчують «Щоденники» акад. С. Єфремова, де хронологічно зафіксована його послідовна боротьба з радянсько-російським режимом олжі, а також стенограми його виступів як підсудного на судилищі «СВУ». Компаративне зіставлення позицій українських імпресіоністів, щоденникового й підсудного слова акад. С. Єфремова дозволяють структурувати цілісну картину Опору українців силоміць нав’язуваній чужій диктатурі, відкривають для осмислення обрії пізнання різних духовно-інтелектуальних сфер цього Опору. Так само вагомою для сьогодення й майбутнього є й щоденникова рецепція й зацікавлення феноменом акад. С. Єфремова знаним українським письменником – автором роману «Собор» і академіком НАН України Олесем Гончарем. Осмислення світоглядно-естетичного зв’язку «Олесь Гончар – Сергій Єфремов» становить плідну царину для здійснення низки цікавих філософсько-українознавчих та суто літературознавчих досліджень та компаративних паралелей.
Authors and Affiliations
Павло Ямчук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP335851
- DOI -
- Views 138
- Downloads 0
ОНОВЛЕННЯ ЖАНРУ ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ «ЗАЛИШЕНЕЦЬ. ЧОРНИЙ ВОРОН» ВАСИЛЯ ШКЛЯРА
У статті проаналізовано характерні риси стилю В. Шкляра – автора історичного роману «Чорний Ворон». Окреслено особливості жанру історичного роману, способи оновлення відтворення історичних подій у творі, риси художнього...
ДА ПРАБЛЕМЫ ВЫЗНАЧЭННЯ НАЦЫЯНАЛЬНАЙ АДМЕТНАСЦІ ПРЫКАЗКАВАГА ФОНДУ БЕЛАРУСКАЙ МОВЫ*
У артыкуле вызначаны і абгрунтаваны актуальнасць, асноўныя задачы, прынцыпы і метады вызначэння нацыянальнага кампанента ў парэміялагічным фондзе беларускай мовы на падставе апазіцыі спецыфічнае (нацыянальнае) vs. запазы...
НАЗВИ ПОСАДОВИХ ОСІБ У ДІЛОВІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ ХІV–ХVІ ст.
У статті на матеріалі актів купівлі-продажу ХІV–ХVІ ст. досліджено лексику на позначення посадових осіб. Аналізовані пам’ятки в цій групі засвідчують як питомі, так і запозичені слова. У ділових текстах спостерігаємо сво...
СПЕЦИФІКА СЛОВОТВІРНОЇ МОРФОНОЛОГІЇ НОВИХ ДЕВЕРБАТИВІВ
У статті розглянуто, як своєрідні особливості українського віддієслівного словотвору виявляються на матеріалі нових девербативів, не засвідчених словниками літературної мови. Установлено, що новотвори-девербативи субстан...
УКРАЇНСЬКІ ПАСІОНАРІЇ НЕПАСІОНАРНОГО СТОЛІТТЯ. СИМОН ПЕТЛЮРА, СЕРГІЙ ЄФРЕМОВ, ОЛЕНА ТЕЛІГА
У пропонованій статті вивчаються малодосліджені, з огляду пасіонарності, в добу УНР та подальшу епоху Розстріляного Відродження, аспекти діяльності українських літературознавців і діячів вітчизняного національного та гро...