УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕЛІГЕНТ І ОПІР ТОТАЛІТАРИЗМУ (академік С. Єфремов у «Щоденнику» та стенограмах процесу СВУ)
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2017, Vol 1, Issue 2
Abstract
У статті досліджено феномен українського Опору окупаційному світоглядно-буттєвому тоталітаризму в радянську добу. Такий Опір, з одного боку, репрезентовано літературною творчістю вітчизняних імпресіоністів, які працювали в нетривалу добу українського Розстріляного Відродження 1920 – початку 1930-х років та створювали європейську літературну естетику на вітчизняному ґрунті, органічно включаючи в неї національні міфологічно-фольклорні джерела. Але – так само – з особливою, ще й досі недослідженою, мірою репрезентативності – такий Опір виявився в повсякденному діаріуші репрезентанта традиціоналістського підходу до літературного процесу в Україні, відомого літературознавця, автора класичної «Історії українського письменства», одного із засновників та першого віце-президента ВУАН, академіка С. Єфремова. Слово академіка Єфремова в 1920-ті роки було одним з потужних чинників, який не лише підтримував у добу духовно-буттєвої окупації України більшовицько-безбожницькою Росією іманентні константи національного світобачення, моралі, етики, культури, а й формував засади такого морального Опору українців наступу ворожо-руйнівної для нас ідеології та практики буття. Найкраще цю константу засвідчують «Щоденники» акад. С. Єфремова, де хронологічно зафіксована його послідовна боротьба з радянсько-російським режимом олжі, а також стенограми його виступів як підсудного на судилищі «СВУ». Компаративне зіставлення позицій українських імпресіоністів, щоденникового й підсудного слова акад. С. Єфремова дозволяють структурувати цілісну картину Опору українців силоміць нав’язуваній чужій диктатурі, відкривають для осмислення обрії пізнання різних духовно-інтелектуальних сфер цього Опору. Так само вагомою для сьогодення й майбутнього є й щоденникова рецепція й зацікавлення феноменом акад. С. Єфремова знаним українським письменником – автором роману «Собор» і академіком НАН України Олесем Гончарем. Осмислення світоглядно-естетичного зв’язку «Олесь Гончар – Сергій Єфремов» становить плідну царину для здійснення низки цікавих філософсько-українознавчих та суто літературознавчих досліджень та компаративних паралелей.
Authors and Affiliations
Павло Ямчук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP335851
- DOI -
- Views 135
- Downloads 0
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З НОМЕНАМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ДОМАШНІХ ПТАХІВ У НІМЕЦЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Статтю присвячено порівняльному дослідженню семантики і структури німецьких, англійських та українських фразеологічних одиниць з компонентом-орнітонімом на позначення домашніх птахів крізь призму лінгвокогнітивного підхо...
ВПЛИВ ІВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА НА ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ОЛЕКСАНДЕРА ДЕ
У статті здійснено спробу з’ясувати вплив Івана Яковича Франка на життєвий і творчий шлях Олександера Де. Розглянуто деталі життєвих та творчих біографій, які віддаляють письменників один від одного, наведено аргументи н...
ЗАГОЛОВОК ЯК ОСОБЛИВА НОМІНАТИВНО-ПРЕДИКАТИВНА ОДИНИЦЯ
Статтю присвячено визначенню лінгвальної сутності заголовка художнього твору. З’ясовано, що заголовки як своєрідні мікротексти, здатні відображати загальнокультурний контекст та окрему інформацію про епоху. Заголовки об’...
ОНІМ-ЗАГАЛОВАК НАРЫСА «ЗЯМЛЯ ПАД БЕЛЫМІ КРЫЛАМІ»
У артыкуле разглядаецца онім-загаловак нарыса Уладзіміра Караткевіча “Зямля пад белымі крыламі”. Гэты загаловак з‟яўляецца вянцом, зернем, з якога вырастае, нараджаецца ідэя твора. Намі выяўлены прыкметы паводле іх семан...
НОМІНАТИВНІ ПОЛЯ НАЗВ ЧАСТИН РУКИ В УКРАЇНСЬКИХ ДІАЛЕКТАХ
У статті представлено лексеми на позначення частин руки в українських діалектах, описано їхні номінативні поля, з’ясовано мотивацію використання цих назв у вторинній для них номінативній функції.