Утвердження права на свободу думки, совісті та релігії в філософії права епохи Просвітництва / Adoption of the Right to Freedom of thought, Conscience and Religion in the Era Enlightenment Philosophy of Law
Journal Title: Університетські наукові записки - Year 2017, Vol 16, Issue 3
Abstract
UK Аналізується зміст права на свободу думки, совісті та релігії в філософії права епохи Просвітництва. Наводяться аргументи на користь того, що саме цей період є особливо значущим як в аспекті теоретичного осмислення цього права, так і понятійного й концептуального їх оформлення, а також розширення можливостей практичного, реалізаційного їх вияву. Проаналізовано принципові позиції таких філософів та мислителів, як: Е. Е. К. Шефтсбері, Дж. Толанда, Е. Коллінза, Д. Дефо, Дж. Прістлі, Е. Берка, П. А. Гольбаха, К. А. Гельвеція, Т. Гоббса, П. Бейля, Б. Спінози, Ш. Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, І. Канта, Т. Джефферсона. Підкреслено, що саме в цю добу право на свободу думки, совісті та релігії почали сприймати як природне, фундаментальне право кожної людини, що надане їй Богом, яке, окрім практичного розуміння, потребує правового закріплення, що й було зроблено в таких міжнародних документах, як: Декларація незалежності США (1776 р.), Білль про права (1789–1791 рр.), французька Декларація про права людини і громадянина (1789 р.). Зроблено наголос на тому, що з їх прийняттям свобода совісті була проголошена офіційно і не зводилася лише до свободи релігійної діяльності. Вона включала свободу думки, переконань, свідомості та усього, що стосувалось свободи духовного існування людини. Крім того, під правом на свободу совісті почали розуміти не лише право сповідувати будь-яку релігію, а й право бути невіруючим, атеїстом, відокремлення церкви від держави, а школи від церкви. Саме ж право на свободу думки вважалося особливим духовним правом людини і вимагало, на думку мислителів, особливого захисту. Акцентується увага на системоутворюючій ролі та значенню інституту права на свободу думки, совісті та релігії в системі інших прав людини. Вказується на доцільності необхідності дати змістовне визначення права на свободу совісті не прив’язуючи його до поняття релігії. Наводяться аргументи на користь того, що це право ще в добу Просвітництва стало необхідною умовою подолання роз’єднаності людства, правової демократії, вирішення комплексу глобальних проблем. Зроблено висновок, що зміст свободи думки, совісті та релігії охоплює всі різноманітні форми світоглядної орієнтації, які можуть реалізуватися як одноосібно, так і колективно рівною мірою. Доводиться, що епоха Просвітництва стала особливо значущим періодом як теоретичного оформлення права на свободу думки, совісті та релігії, так і практичного його вияву. EN The article deals with the content of the right to freedom of thought, conscience and religion in philosophy of law in the Enlightenment. The arguments are given that this period is particularly important as for theoretical understanding of law as for its conceptual design and practical empowerment. The principled positions of philosophers Anthony Ashley Cooper, 3rd Earl of Shaftesbury, John Toland, Anthony Collins, Daniel Defoe, Joseph Priestley, E. Burke, Paul-Henri Thiry, Baron d’Holbach, Claude Adrien Helv?tius, T. Hobbes, Pierre Bayle, B. Spinoza, Voltaire, Charles-Louis Montesquieu, J.-J. Rousseau, E. Kant, T. Jefferson have been analyzed. It has been claimed that in that time the freedom of thought conscience and religion were seen as natural, fundamental right of every person provided by God, which is in addition to a practical understanding of the needs of legal consolidation, which was done in such international documents as the Declaration of Independence (1776), the Bill of Rights (1789–1791), the French Declaration of human and civil rights (1789). Emphasizes on the adoption of their freedom of conscience was proclaimed officially not confined only to the freedom of religion. It included, that the freedom of thought, belief, conscience and all that is relevant to the spiritual freedom of human existence. In addition, as the right for freedom of conscience is understood not only the right to practice any religion, but also the right to be an unbeliever, an atheist, separation of church and state and school and church as well. The right for freedom of thought was supposed as special human and spiritual right that required, according to thinkers, special protection. Attention is focused on systemically important role and significance of the institution of the right for freedom of thought, conscience and religion in the system of other human rights. The feasibility of the need to give a meaningful definition of the right to freedom of conscience is indicated without linking it to the concept of religion. The arguments are presented that this right even in the age of Enlightenment was an obligatory condition for overcoming the fragmentation of humanity, law democracy and solving complex of global problems. It was concluded that the content of freedom of thought, conscience and religion includes all the various forms of ideological orientation that can be realized both individually and collectively equally. It is proved that the Enlightenment has become particularly important as the theoretical period of the right for freedom of thought, conscience and religion and its practical manifestation.
Authors and Affiliations
Уляна ОЛІЙНИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP424653
- DOI -
- Views 71
- Downloads 0
Предмет доказування у справах про визнання права власності на безхазяйне нерухоме майно / Subject of Proofs in Cases of Separate Proceedings Concerning the Acquisition of Property Rights to the Ownerless Immovable Property
EN The article deals with the issue on the subject of proof in cases of separate proceedings concerning the acquisition of property rights to the ownerless immovable property, which can be used in the practical activity...
Висококваліфіковані спеціалісти як категорія трудових мігрантів в праві Європейського Союзу / Highly Qualified Professionals as a Category of Migrant Workers in the European Union Law
UK Проаналізовано проблеми трудової міграції висококваліфікованих спеціалістів у Європейському Союзі. Досліджено правові ознаки висококваліфікованих спеціалістів як окремої категорії трудових мігрантів у праві Європейськ...
Інноватика та інноваційна здатність системи освіти: економіко-теоретичний аспект / Innovation and Innovative Ability of the Education System: Economic-Theoretical Aspect
UK Розкриваються основні концепції, теорії інновацій та закони протікання інноваційних процесів. Головну увагу зосереджено на аналізі інноватики та інноваційної здатності системи освіти. Наголошено на необхідності оптима...
Методологічні засади функціонування та розвитку державних механізмів протидії кризовим явищам соціально-економічного характеру / Methodological Bases of Functioning and Development of Public Administration Mechanisms to Counteract of the Socio-Economic Crisis}
UK Проведено аналіз поняття механізму державного управління. Наведено основні варіанти трактування визначення поняття механізму державного управління. Надано визначення поняття державного механізму протидії кризовим яви...
Реалії та перспективи розвитку агрострахування в Україні / Realities and Prospects for the Development of Agricultural Insurance in Ukraine
EN There are main regulated and prospective ways of development of insurance companies in the conditions of a reduced level of state financial support to the agrarian sector. It has been found that the main problems rest...