Варіанти генетико-біохімічних маркерів у зв’язку з молочною продуктивністю
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2018, Vol 20, Issue 84
Abstract
Цілеспрямоване створення і використання високопродуктивних тварин значною мірою залежить від інформації, закладеної у їх генах, які контролюють цінні господарськи корисні ознаки. Актуальним завданням є виявлення і використання маркерних генів, які відповідають за прояв певної ознаки тварин, зокрема рівня молочної продуктивності. Для створення нових форм тварин з поєднанням високої продуктивності й адаптованості до різних факторів зовнішніх впливів досить давно в Україні проводилась робота щодо удосконалення симентальської худоби з використанням червоно-рябої голштинської породи. Передбачалось, що збільшення числа тварин з часткою спадковості червоно-рябих голштинів до 70–80% дозволить отримати стада, що характеризуються добрими адаптаційними можливостями, жирномолочністю, високими показником росту і м’ясними якостями, а також високими надоями. Дослідження проведені на коровах (чистопородні симентали і помісі ½ і ¾ за часткою спадковості червоно-рябої голштинської породи), яких були розділені на групи з різним рівнем молочної продуктивності за першу лактацію (за надоєм і вмістом жиру в молоці). Генетичну структуру оцінювали за генетично детермінованим поліморфізмом груп генетико-біохімічних систем. Досліди проводились на еритроцитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та ферментів оцінювали, застосовуючи метод електрофоретичного розділення білків у 13% крохмальному гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімічним фарбуванням. Одержані дані свідчать про те, що відмінності тварин за такими параметрами молочності, як надій за 305 днів першої лактації і вміст жиру в молоці супроводжується неоднаковою диференціацією їх генетичних структур за різними генетико-біохімічними системами. При різниці за надоями найбільш виражені зміни спостерігаються за локусом трансферину, а при аналізі груп тварин, що відрізняються за вмістом жиру в молоці – за локусом АМ-1. Це дозволяє припустити, що в основі таких випадків від’ємних кореляцій між даними ознаками можуть лежати специфічні міжлокусні взаємодії за різними генетико-біохімічними системами. Можна стверджувати, що розвиток подібних досліджень може призвести до виявлення характерних генотипів за комплексом генетико-біохімічних систем, тісно пов’язаних з відповідним комплексом господарсько корисних ознак.
Authors and Affiliations
В. Є. Боднарук, П. В. Боднар, А. Й. Жмур, Л. І. Музика, Ю. Г. Кропивка, Т. В. Оріхівський, Ю. В. Пославська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP294415
- DOI 10.15421/nvlvet8418
- Views 98
- Downloads 0
Оцінка ефективності застосування технологічної кормової добавки Гепасорбекс in vitro
Проведено вивчення ефективності застосування технологічної кормової добавки Гепасорбекс із функціональної групи речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами в лабораторних умовах. Метою роботи було встановленн...
Функціональність розвитку сільських територій Карпатського регіону в контексті забезпечення результативності процесів децентралізації влади
Сільські території відіграють вагому роль в розвитку господарського комплексу держави. Забезпечення його динаміки є особливо важливим для регіонів, які характеризуються аграрним виробничим профілем, зокрема – Карпатськ...
Гематологічні показники та морфологічна характеристика селезінки самок щурів f1 за дії наногерманію цитрату, застосованого у різних дозах
Представлено результати досліджень впливу «наногерманію» цитрату (НGeЦ) на гематологічні показники та морфо-логію селезінки самок щурів F1. Дослідження виконані на 20 самках лабораторних щурів, з яких сформовано 5 груп:...
Перетравність корму та баланс Нітрогену у молодняку перепелів залежно від рівня сухої пивної дробини у комбікормах
Встановлено доцільність застосування сухої пивної дробини у годівлі молодняку перепелів м’ясного напряму продуктив-ності, що не показує її негативного впливу на перетравність корму та баланс Нітрогену в організмі. Дослід...
ДИНАМІКА ЗМІН СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЇ ГОНАД КОРІВ У ПІСЛЯРОДОВОМУ ПЕРІОДІ
У статті наведена інформація про динаміку змін структури гонад корів післяродового періоду залежно від морфо-функціонального стану фетоплацентарного комплексу, концентрації колостральних імуноглобулінів та стану системи...