VERGLEICHENDE SPRACHFORSCHUNG
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
Ще до Йоганна Вольфґанга фон Ґете (1749-1832 рр.), поширеною була думка, що світ існує приблизно 6000 років і стільки ж існують мови. Основою всіх мов вважався іврит, як і Ізраїльські племена вважались колискою людства. Філософ і математик Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646 - 1716 рр.) не погоджувався з цією ідеєю і вже тоді пропонував групувати мови за принципом їхньої природньої спорідненості. За цією класифікацією європейські мови переважно належали до групи, прамовою якої був санскрит. Першим, хто об’єктивно продемонстрував систематичну схожість мов, був французький єзуїт та місіонер Керду, який у 1767 році навів багато прикладів для ілюстрації збігів між латиною та санскритом на граматичному та лексичному рівнях. Even prior to Johann Wolfgang von Goethe (1749-1832), it was a popular belief that the world had been in existence for approximately 6,000 years, and that languages had existed for the same period. Hebrew was regarded as the basis from which all modern languages supposedly derived, just as well as Semitic tribes were thought to be the сradle of civilization. Philosopher and mathematician Gottfried Wilhelm Leibnitz (1646-1716) rejected that idea and suggested grouping the languages according to their natural kinship. According to this principle, European languages predominantly belonged to the group with Sanskrit as their protolanguage. The French Jesuit and missionary Coeurdoux was the first to have demonstrated a systematic affinity of languages by offering numerous examples to illustrate the coincidences between Latin and Sanskrit on grammatical and lexical levels.
Authors and Affiliations
Астрід Бруннер
СТРУКТУРА І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС АБСОЛЮТНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ДАВНІХ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВАХ
Дієприкметникові предикативні конструкції, що не залежать від жодного члена матричного речення, є прикметною рисою багатьох давніх індоєвропейських мов. Такі структури традиційно відомі як абсолютні конструкції. У різних...
ТЕМПОРАЛЬНА СЕМАНТИКА В СТРУКТУРАХ ЗАЙМЕННИКОВО-СПІВВІДНОСНОГО ТИПУ
У статті визначено структурні особливості складнопідрядних речень прислівно-кореляційного типу, установлено систему корелятивних пар, які беруть участь у формуванні темпоральної семантики. Виявлено, що семантику часу ви...
ВІДТВОРЕННЯ КОНЦЕПТУ «ДОЛЯ» В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ Г. ГЕЙНЕ
У статті автор робить спробу аналізу відтворення концепту «доля» в перекладах поетичних творів Г. Гейне на українську мову. Матеріалом для розвідки послужили поезії Г. Гейне циклу «Повернення додому» із збірки «Книга піс...
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ ТА МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ШВЕЙЦАРСЬКОГО ВАРІАНТА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
У статті розглядаються особливості швейцарського варіанта німецької мови в етимологічному аспекті та на морфологічному рівні. Представлено основні шляхи поповнення лексичного складу за допомогою запозичень. Встановлено о...
ІНТОНАЦІЙНІ ЗАСОБИ PЕАЛІЗАЦІЇ МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
Статтю присвячено встановленню інтонаційних засобів реалізації мовленнєвого впливу в сучасному англомовному науковому дискурсі на матеріалі відеолекції. Визначено сучасний науковий дискурс як тип комунікативної діяльност...