ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ ТА ШИРИНИ МІЖРЯДЬ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФЕНХЕЛЯ ЗВИЧАЙНОГО
Journal Title: Агробіологія - Year 2019, Vol 1, Issue 146
Abstract
Метою дослідження було вивчення впливу строків висаджування розсади фенхеля звичайного, оптимального розміщення її на площі на формування продуктивної маси. Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили в 2017–2018 рр. на навчально-дослідних ділянках Новоушицького технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету. Результати дослідження. Після висаджування розсади фенхеля звичайного у відкритий ґрунт відмічено, що до фази бутонізації її рослини ростуть повільно (2–3 см за декаду). Від бутонізації до плодоутворення темпи росту рослин збільшуються на 11,0–17,8 см. Встановлено, що перша пара справжніх листків після висіву насіння в теплиці сформувалася за 10 діб, а п’ята – за 50–55 діб. Величина площі листків в період бутонізації і плодоутворення рослин фенхеля залежала від строків висаджування розсади. Максимальну її величину у рослини відмічено за строку висаджування 10 травня і ширини міжряддя 45 см – 7,86 см2/м2. Просторове розміщення рослин на площі (ширина міжрядь) впливало на площу листкової поверхні, максимальна величина якої відмічена при міжрядді 15 см – 1,30–3,67 см2/м2. Основним показником індивідуальної продуктивності фенхеля звичайного є маса плодів та насіння. В процесі росту і розвитку цієї культури маса рослини та окремих її частин зростала. Змінювалося співвідношення частин зеленої маси. За строку висаджування розсади фенхеля звичайного 10 травня і більш щільного розміщення рослин на площі (міжряддя 15 см) відмічено максимальну врожайність насіння. Висновки. Визначено оптимальні строки висаджування розсади фенхеля звичайного, їх вплив на формування зеленої маси рослини та збір урожаю. Проведено фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин фенхеля звичайного, встановлено відмінності їх біометричних показників залежно від прийомів технології. Досліджено особливості формування продуктивності цієї культури залежно від строків висаджування розсади та просторового розміщення її на площі. Збільшення ширини міжрядь до 45 см сприяє підвищенню індивідуальної продуктивності фенхеля звичайного (маса рослини, насіннєва продуктивність). Більш ранні строки висаджування розсади (20 квітня) сприяли утворенню на рослині більшої кількості пагонів, листків, плодів. Лінійний ріст розсади за раннього строку висаджування (20 квітня) був найбільшим при ширині міжрядь 15 см і становив у період цвітіння фенхеля 38,6 см, що на 12,2 см більше, ніж при міжрядді 45 см.
Authors and Affiliations
О. В. КНЯЗЮК, І. А. МЕЛЬНИК, В. С. ГОРБАТЮК, Х. О. ЛИТВІН
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647043
- DOI 10.33245/2310-9270-2019-146-1-65-73
- Views 57
- Downloads 0
МЕЛІОРАТИВНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ
Наведено результати досліджень меліоративної ефективності лісових насаджень, горизонтальної міграції основного елементу радіоактивного забруднення грунтів лісоаграрних ландшафтів Полісся 137Сs. Доведено меліоративну захи...
БІОЛОГІЧНІ І АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ВИРОЩУВАННЯ СТЕВІЇ МЕДОВОЇ (Stevia rebaudiana Bertoni) В ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ
Теоретично обґрунтовано і практично доведено необхідність вирощування стевії медової в Лісостепу і Степу України. На основі аналізу біологічних особливостей, адаптивного потенціалу й сортів розроблено способи розмноження...
ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ПАГОНІВ ОЖИНИ (RUBUS L.) В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Висвітлено результати вивчення динаміки росту пагонів 25 сортів ожини (Adriene, Apache, Аsterina, Black Butte, Black Diamond, Black Magic, Black Pearl, Brzezina, Čačanska Вestrna, Chester, Chief Joseph, Heaven Сan Wait,...
ЯКІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВИРОЩЕНОЇ ПІСЛЯ БОБОВИХ ПОПЕРЕДНИКІВ
Встановлено, що вміст білка в зерні озимої пшениці, вирощеної після бобових попередників, становив 9,9–12,0 %. Вміст сирої клейковини у зерні озимої пшениці склав 15,3–20,2 %. Найбільше сирого білка і клейковини у зерні...
ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ
Встановлено, що за полицевої і безполицевої систем основного обробітку ґрунту показники забур’янененості посівів мають майже однакові значення. За мінімізованої системи обробітку ґрунту забур’яненість має вище значення,...