ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАДІ ІДЕОЛОГІЧНО МОТИВОВАНА КАНОНІЗАЦІЯ В СРСР

Abstract

Полеміка в західному літературознавстві останньої чверті ХХ ст. щодо природи канону привернула увагу перекладознавців до ролі перекладу в процесі канонотворення. Не зважаючи на вивчення вітчизняними дослідниками руйнівного впливу ідеологічних чинників на розвиток теорії і практики перекладу в Українській РСР, роль перекладу у формуванні ідеологічно мотивованих радянських літературних канонів та ідеологічні чинники канонізації перекладених текстів залишаються малодослідженими. На основі аналізу даних щодо публікації перекладів та вивчення архівних документів радянської доби у статтідосліджуєтьсяідеологічно зумовленароль перекладу як засобу формування радянського канону світової літератури, а також як чиннику формування «незалежного» літературного канону, оскількидіяльність певних агентів перекладу уможливила утворення останнього. У статті розглядаються також функції художнього перекладу мовами народів, що увійшли до складу СРСР, з російської мови; не зважаючи на інтернаціоналістичну риторику радянських лідерів, останній використовувався як засіб російської культурної колонізації і нав’язування соцреалістичного канону. Увага приділяється розгляду канонізації перекладів як консервації бажаної з ідеологічної точки зору інтерпретації твору, а також канонізації перекладів творів іноземної літератури мовою колонізатора (російською) і їх використання в якості медіаційних фільтрів як засобу кодування провінціалізму колонізованих національних культур. The Western canon debate of the last quarter of the 20th century drew attention of translation scholars to the role of translation in establishing domestic canons for foreign literatures. Despite the attention paid by Ukrainian researchers to ideological factors of translation and their negative influence on translation practice and development of translation studies in the Ukrainian SSR, the role of translation in establishing ideologically motivated Soviet literary canons as well as ideological factors of canonization of translationsremain underexplored. The article investigates the role of literary translation as a means of establishing the Soviet official canon of world literature as an effective means of ideological influence and asserting the Russian cultural hegemony. Literary translation is also viewed upon as a factor ofdeveloping an “independent” literary canon, as the latter developed due to teleologicactivity of a number of translation agents. The article also deals with the functions of literary translations from Russian into languages of the so-called “Soviet peoples”; in spite of internationalist rhetoric of Soviet state leaders these translations were used as a means of Russian cultural colonization as well as for imposing the socialist realist canon. The phenomenon of canonization of translations is also paid attention to, with particular interest to canonization as conservation of some ideologically appropriate interpretation of a literary work. Canonization of translations of works of foreign literatures into the colonizer’s language (Russian) and use of these translations as “mediation filters” between foreign originals and their translations intolanguages of “Soviet peoples” are analyzed as a means of encoding the provincialism of the colonized national cultures. The analysis is based on statistical data on book publishing in the Soviet state as given in Book Yearly of the USSR (EzhegodnikknigiSSSR) of 1929-1991 and archive materials of the Soviet period of the Russian State Archive of Literature and Arts.

Authors and Affiliations

Наталія Рудницька

Keywords

Related Articles

ПОКРАЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗАВДЯКИ ВРАХУВАННЮ ОСНОВ ТЕОРІЇ “МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ” Г. ГАРДНЕРА

У статті розглядаються можливості використання теорії “множинного інтелекту” Г. Гарднера для покращення пізнавальної активності учнів та студентів на заняттях з іноземної мови відповідно до особистісно-орієнтованого підх...

ІКОНІЧНІСТЬ ЖЕСТОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Статтю присвячено вивченню невербальних засобів обміну інформацією, які використовують комуніканти з вадами органів мовлення та слуху. Мета цієї статті полягає в аналізі одиниць жестових мов, ступеня їх умотивованості та...

A SYNERGETIC VIEW ON SPEECH-MUSIC RELATIONS

У статті на основі комунікативної моделі породження, актуалізації і сприйняття мовленнєво-музичного твору викладено синергетичний підхід до розгляду процесу мовленнєво-музичної комунікації. Синергетизм породження мовленн...

РОБОТА З ГАЗЕТНИМИ ТЕКСТАМИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

Сьогодні звертається увага на роль засобів масової інформації, і при цьому значення читання газетних текстів у процесі навчання української мови є винятковим: це й джерело інформації з фаху, і засіб підвищення рівня воло...

НОВІТНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У СФЕРІ ПОБУТУ: НАЗВИ КУХОННОЇ ТЕХНІКИ ТА ПРИЛАДДЯ

Стаття присвячена виявленню й опису семантичних особливостей низки новітніх запозичень у лексико-тематичних групах на позначення кухонної техніки та кухонного приладдя. Досліджено назви, дібрані з офіційних Інтернет-сайт...

Download PDF file
  • EP ID EP633990
  • DOI -
  • Views 104
  • Downloads 0

How To Cite

Наталія Рудницька (2018). ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАДІ ІДЕОЛОГІЧНО МОТИВОВАНА КАНОНІЗАЦІЯ В СРСР. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 1(164), 547-553. https://www.europub.co.uk/articles/-A-633990